Тактика слідчого огляду живої особи (освідування)

Тактика слідчого огляду
живої особи (освідування)

Освідування (огляд живих осіб). Цей різновид слідчого огляду провадиться
з метою виявлен­ня на тілі живої людини слідів злочину, особливих прикмет та інших
ознак, які можуть свідчити про зв’язок цієї особи з роз­слідуваною подією.

Освідування має дві принципові
відмінності від інших видів слідчого огляду.

По-перше, для його проведення
слідчий виносить спеціаль­ну постанову. Ця постанова обов’язкова для виконання особою,
щодо якої її складено.

По-друге, якщо освідування
проводиться щодо особи іншої зі слідчим статі й супроводжується оголенням огляданого,
слід­чий не буде присутнім в огляді; такий доручається іншому слід­чому однієї з
огляданим статі або лікареві, зі слів якого слідчий потім складає протокол.

Зрозуміло, що понятими також
запрошуються особи тієї ж статі, що й оглядини.

Слідчий у протоколі вказує,
що його складено зі слів лікаря, який проводив огляд, а поняті засвідчують підписами
достовір­ність протоколу.

Отже, в такому випадку взагалі
відсутня основна ознака слідчого огляду – дослідження об’єкта особисто слідчим.

Освідуванню можуть бути піддані
підозрювані, потерпілі, свідки.

Конкретними завданнями освідування
є:

– чи
є на тілі огляданого особливі прикмети, які саме і де;

– чи
є на тілі певні ушкодження, які й де;

– чи
є на тілі або одязі огляданої особи часточки тих чи інших речовин, що їх він міг
винести з місця події або принести на нього;

– чи
є на тілі або одязі ознаки, що свідчать про його професію;

– чи
відповідають пошкодження на одязі огляданого ушко­дженням на його тілі тощо.

Освідування як різновид слідчого
огляду треба відмежовува­ти від судово-медичного огляду як різновиду судово-медичної
експертизи.

Слідче освідування не вимагає
спеціальних знань.

У його ході встановлюються
ознаки вчинення злочину (на­приклад, травми, отриманої під час боротьби з потерпілим,
що за­хищався й чинив нападникові опір), які дозволятимуть ідентифі­кувати особу
(шрами, родимі плями, татуювання), встановити факт перебування особи у певному місці
(наявність у волоссі або у вушних раковинах підозрюваного частинок тиньку або фарби,
що потрапили туди, тоді, коли той робив лаз у стіні.

Утім, слідчим оглядом не може
встановлюватися, напри­клад, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, що є в огляданого,
оскільки це компетенція лікаря – спеціаліста у сфері судової медицини.

Ці та інші спеціальні питанння
вирішуються саме під час су­дово-медичного огляду – про причини та давність спричинення
тілесних ушкоджень, про їхню тяжкість, про вроджені або набу­ті анатомічні чи фізичні
аномалії тощо.

Освідування проводиться слідчим
у певній послідовності: спершу оглядаються ділянки тіла, не закриті одягом, потім
одяг, а після цього – решта ділянок тіла.