Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості

Тактика проведення обшуку
у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні і психологічні прийоми

Обшук у приміщенні передбачає примусове обстеження
всіх при­міщень, що є у володінні фізичних або юридичних осіб, якщо там можуть знаходитися
об’єкти пошуку. Приміщення, в яких проводить­ся обшук, можуть бути поділені на:

1) приміщення, при обстеженні
яких є конструктивно-змістовні особливості (квартири, будинки, коте­джі, дачі, сараї,
гаражі та ін.);

2) приміщення, при обстеженні
яких є процедурні особливості (приміщення дипломатичних представництв, інші приміщення,
для яких передбачено особливий процесуальний порядок проведення обшуку).

Існують криміналістичні рекомендації
стосовно послідовності об­шуку приміщень. Розпочинати обшук рекомендується з найбільш
«складних» ділянок помешкання, проводити пошуки спочатку в не­жилих, а потім у жилих
приміщеннях, здійснювати обшук у напрямку від входу до приміщення. Також рекомендується
розпочинати обстеження приміщень з місць загального користування (кухня, туалет, коридор).

Обшук ділянки місцевості передбачає примусове обстеження
при­садибної ділянки, саду, городу або іншої території, що знаходиться у віданні
певних осіб. Пошукові дії варто провадити у певній послідов­ності, планомірно, враховуючи
особливості місцевості. Ділянку міс­цевості, що займає значну територію, доцільно
попередньо розділити на квадрати чи сектори.

Під час обстеження місцевості
необхідно перевірити купи землі, сміття, стоги сіна тощо. Потрібно звертати увагу
на дерева, що ростуть, чагарники, наявні пташині гнізда, шпаківні, годівниці, дупла.

Ефективність обшуку визначається
старанністю підготовки до його проведення. Підготовка до обшуку — система заходів
організаційного та прогностичного характеру.

Основними елементами підготовки
до обшуку є:

1) вивчення ма­теріалів кримінальної
справи;

2) збирання орієнтуючої інформації;

3) визначення кола учасників
обшуку;

4) підготовка науково-технічних
засобів;

5) планування обшуку.

Системи тактичних прийомів
обшуку — це своєрідні алгоритми для слідчого в процесі їх ви­користання. Застосування
таких систем полегшує прийняття правиль­них рішень у різних ситуаціях. Між системами
тактичних прийомів і ситуаціями їх реалізації існують нерозривні зв’язки, які мають
науко­во обґрунтований характер.

Системи тактичних прийомів
обшуку виконують різноманітні функції (діагностичні, пізнавальні, психологічного
впливу), дозволяють визначити необхідність пошуків, вплинути на обшукувану особу,
одер­жати від неї певну інформацію, обрати напрямок пошуків та виявити об’єкти
пошуку. Системи прийомів передбачають їх певний зміст і структуру, доцільність елементів,
логічну послідовність способів дії. Розглянемо окремі системи тактичних прийомів.

Система тактичних прийомів,
спрямована на подолання відмови обшукуваного від спілкування, включає:

1) роз’яснення мети і необхідності
обшуку;

2) постановку нейтральних запитань;

3) залучення обшукуваного до
діяльності слідчого;

4) словесну розвідку.

Тактичний прийом системи,
який стосується роз’яснення мети і необхідності обшуку, передбачає розкриття причин
візиту слідчого, важливості виявлення об’єктів пошуку, зв’язку обшукуваної особи
з розшукуваним предметом. Цей прийом впливає на обшукуваного, спонукає його до
аргументації відсутності у нього певних речей.

Особливий інтерес становлять
системи тактичних прийомів об­шуку, пов’язані зі взаємодією з матеріальними об’єктами.
Характер їх спрямованості ґрунтується на ймовірнісному судженні слідчого про спосіб
зберігання предмета пошуку.

Так, система тактичних прийомів,
спрямована на пошук об ’єктів, що зберігаються без спеціального маскування, включає:

1) аналіз обстановки місця обшуку
з метою визначення місць при­родногозберігання предмета пошуку;

2) аналіз об’єктів, виявлених
у місцях їх природного зберігання;

3) зіставлення виявленого об’єкта
з ознаками того, що шукають.

Система тактичних прийомів,
спрямована на пошук об ’єктів, схованих у спеціальних тайниках або в інших суб’єктивно
недоступних місцях, може включати:

1) аналіз ознак предмета пошуку;

2) зіставлення предмета пошуку
з різними об’єктами місця обшуку;

3) орієнтацію на професійні (чи
інші) навички обшукуваного під час визначення місця схову;

4) використання можливостей типових
аналогів;

5) аналіз окремих ділянок приміщення,
меблів, інших об’єктів з метою встановлення демаскуючих ознак;

6) зіставлення однакових предметів
між собою.