Створення ЄЕС і Євроатому

Створення ЄЕС і Євроатому. Римські договори та їх значення

Наступним етапом у розвитку європейської економічної інтеграції стало підписанняДоговору про заснування Європейського економічного співтовариства (ДЄЕС) та Договору
про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії, у Римі 25 березня
1957 р. Ці договори вступили в силу з 1 січня 1958 р. після проходження процедури
ратифікації у парламентах держав-членів ЄСВС. Завдяки місцю підписання, вони отримали
назву – Римські договори.

Найбільш значним з точки зору інтеграції ринків зазначених раніше європейських
держав, був ДЄЕС. Метою підписання цього договору було створення спільного ринку
(ст.2). Для її досягнення було передбачено низку заходів (ст.3): усунення митних
тарифів, кількісних обмежень або заходів, що мають еквівалентний ефект, встановлення
загального митного тарифу і загальної торговельної політики щодо третіх країн, усунення
перешкод до вільного руху факторів виробництва, затвердження загальної сільськогосподарської
і загальної транспортної політики, координація економічної політики держав-членів.

Спільний ринок припускає створення митного союзу, в якому
крім вільного руху товарів, відбувається вільний рух економічних факторів: робітників,
послуг і капіталів, і в рамках якого діють загальні правила конкуренції. В рамках
функціонування спільного ринку, відбувається також координація економічної та соціальної
політики між учасниками економічного об’єднання.

Другий Римський договір заснував Європейське співтовариство з атомної енергії,
яке мало «створити умови для потужної атомної індустрії» (ст.1) з метою збільшення
європейського енергетичного потенціалу. Договір передбачав створення спільного ринку
ядерних матеріалів і обладнання, розробку спільного ядерного законодавства, створення
спільної системи постачання, системи мирного використання ядерної енергії, розробки
спільних стандартів безпеки щодо здоров’я та захисту населення від іонізуючого випромінювання
(ст. 2). Фундаментом технологічного прогресу в атомній промисловості Європи мали
стати наукові дослідження, здійснювані в спільному дослідницькому центрі.

На відміну від інституційної структури, яка мала місце в ЄСВС, інституційна
структура ЄЕС та Євратому мала інший характер. У ній зокрема, ведучу роль почала
відігравати Рада міністрів, яка отримала законодавчі повноваження. В свою чергу,
Комісія виконувала наглядові повноваження. Також, вона повинна була подавати законодавчі
ініціативи на розгляд Ради ЄС.

Слід зазначити, що одразу ж після підписання Римських договорів
була підготовлена й того ж дня підписана Конвенція про деякі майбутні інститути
спільні для Співтовариств, згідно якою було засновано Суд, єдиний для всіх трьох
Співтовариств та Асамблею.