Інститути і органи Європейського Союзу
Зміст сторінки:
Інститути і органи Європейського
Союзу
Складність та
багатогранність Європейського Союзу як наднаціонального об’єднання породжує необхідність
створення потужної та розгалуженої системи управління та координації дій, для досягнення
поставлених цілей Союзу.
Страни-члени Європейського
Союзу передають повноваження у вирішенні деяких питань незалежним інститутам, які
представляють інтереси Союзу, його держав і громадян. Європейська Комісія захищає
інтереси Союзу в цілому, кожен національний уряд представлений в Раді Міністрів
(Раді), а члени Європейського Парламенту безпосередньо обираються громадянами ЄС.
Таким чином, демократія і верховенство закону – наріжний камінь цієї структури.
Основні чотири
інститути Європейського Союзу закладено ще в 1952 році. Ці інститути, а саме: Асамблея,
Рада, Комісія і Суд – по суті своїй з тих пір не змінювалися. Асамблея перетворилася
на наднаціональний парламент, а Європейський Суд – в суперарбітра. В той же час
роль Ради, що складається з представників урядів держав-членів, дещо знизилася,
а роль Європейської Комісії як виконавського органу істотно не змінилася.
Такі зміни пояснюються
тим, що спочатку ідея об’єднання країн в Європейське Економічне Співтовариство,
а нині – в Європейський Союз, носила наднаціональний характер. Відповідно ті інститути,
які додавали до свого статусу наднаціональності, ставали впливовішими.
Інституції Європейського Союзу — органи Європейського союзу, які представляють і забезпечують загальні для всіх країн-членів
інтереси. На даний момент по всім домовленостям, що пов’язують усі країни-члени
на загальних положеннях, сформовані сім головних керівних органів ЄС:Європейський
парламент, Європейська
рада, Рада
Європейського Союзу,Європейська комісія, Суд Європейського
Союзу, Європейський
центральний банк та Європейський
суд аудиторів.
Основні інститути влади
Європейська Комісія – виконавчий орган Європейського Союзу, що складається з
27 членів (рахуючи президента), які призначаються на п’ять років національними урядами,
але повністю незалежні у виконанні своїх обов’язків. Склад Комісії затверджується
Європейським Парламентом. Кожен член Комісії відповідає за певну сферу політики
ЄС і очолює відповідний Генеральний Директорат.
Європейський Парламент – зібрання з 785 депутатів, що безпосередньо обираються
громадянами країн-членів ЄС строком на п’ять років. Голова Європарламенту обирається
на два з половиною роки. Депутати Європарламенту вивчають законопроекти і затверджують
бюджет. Вони приймають спільні рішення з Радою Міністрів з конкретних питань і контролюють
роботу Рад ЄС і Європейській Комісії. Європарламент проводить пленарні засідання
в Страсбурзі (Франція) і Брюсселі (Бельгія).
Рада Європейського Союзу (Рада міністрів)
Рада міністрів – в ЄС – основний орган ухвалення рішень, який збирається на
рівні міністрів національних урядів, і його склад міняється залежно від обговорюваних
питань: Рада міністрів закордонних справ, Рада міністрів економіки і так далі В
рамках Ради представники урядів держав-членів обговорюють законодавчі акти ЄС і
приймають або відкидають їх шляхом голосування.
Європейський суд – судовий орган ЄС вищої інстанції, регулюючий розбіжності:
- між державами-членами
ЄС; - між державами-членами
ЄС і самим Європейським Союзом; - між інститутами
ЄС; - між ЄС і
фізичними або юридичними особами.
Рахункова палата (Суд аудиторів) – орган Європейського Союзу, створений з метою
проведення аудиторської перевірки бюджету ЄС
і його інститутів.
Європейський Омбудсмен
Займається скаргами європейських приватних і юридичних осіб на інститути і установи
ЄС.
Фінансові структури
Європейський центральний банк (EЦБ)
- визначає валютну політику
країн ЄС; - встановлює
ключові процентні ставки; - управляє
офіційними резервами Європейської системи Центральних Банків (ESCB), головним завданням
якої є підтримка стабільності цін; - має право
санкціонувати емісію банкнот в межах валютного
союзу.
Європейський інвестиційний банк (EІБ)
Європейський інвестиційний банк – орган ЄС, заснований в 1959 р. Європейським
Союзом для сприяння розвитку, інтеграції і співпраці шляхом надання інвестиційних позик. Позики надаються
під однаковий відсоток, що забезпечує збалансованість управління позикою в частині
погашення заборгованості. Позики надаються для розвитку відсталих європейських регіонів
і реалізації проектів, що представляють спільний інтерес.
Консультативні органи
Економічний і соціальний комітет
Економічний і соціальний комітет – консультативний орган ЄС, що спостерігає
за функціонуванням єдиного внутрішнього ринку. Комітет складається з 317 членів,
які представляють різні сфери економіки і соціальні групи і незалежні у виконанні
своїх обов’язків.
Комітет регіонів
Комітет регіонів – консультативний орган Ради
ЄС і Комісії, розробляючий висновки з усіх питань, що зачіпає інтереси регіонів.
Комітет складається з 317 членів – представників регіональних і місцевих органів,
повністю незалежних у виконанні своїх обов’язків.