Європейський поліцейський офіс (Європол)

2. Європейський
поліцейський офіс (Європол)

Європол – спеціалізований
орган Еврсоюзу – був створений на основі Маастрихтського договору від 7 лютого 1992-го
року. (Стаття K1 (9) Договору передбачає поліцейську співпрацю між державами-учасницями
ЄС у боротьбі з тероризмом, незаконним обігом наркотиків та іншими міжнародними
злочинами. Також в Договорі є пряме посилання на створення Європейського поліцейського
відомства (Європол).)

Європол координує оперативно-розшукові дії поліцій та інших компетентних органів
держав-учасниць ЄС з метою підвищення ефективності співпраці компетентних органів
в боротьбі з міжнародною злочинністю. Європол також виступає провідним центром експертизи
в ключових сферах правоохоронної діяльності, та як європейський центр стратегічних
даних про організовану злочинність.

Місце розташування – м. Гаага
(Нідерланди).

Цілі Європолу сформульовані
в розділі другому Конвенції про Європол. Основною метою є підвищення ефективності роботи національних служб та їх співпраці у запобіганні
та боротьбі з тероризмом, нелегальним обігом наркотиків та іншими проявами міжнародної
організованої злочинності.

Завдання

Досягнення
поставлених цілей передбачає вирішення наступних завдань:

• спрощення інформаційного обміну між національними
  службами;
• збір, обробка та аналіз інформації;
• негайне інформування національних служб;
• інформаційна підтримка розслідувань, що проводяться
  країнами-учасницями ЄС;
• підтримка необхідної інформаційної інфраструктури,
  баз даних.

Основними завданнями служби є координація роботи національних служб
в боротьбі з міжнародною організованою злочинністю і поліпшення інформаційного обміну
між національними поліцейськими службами. Серед основних напрямів роботи Європолу
можна виділити боротьбу з тероризмом, нелегальною торгівлею зброєю, наркоторгівлею,
дитячою порнографією і відмиванням грошей.

Починаючи з 2002 року Європол має право брати участь у спільних розслідуваннях
країн-учасниць, а також вимагати від них проведення розслідувань.

Фінансування

Європол
фінансується країнами, що входять до нього пропорційно величині валового національного
продукту (річний бюджет близько 80 млн. євро).

Співпраця

На даний
момент Європол координує роботу поліцейських служб усіх 28 країн-учасниць Європейського
Союзу. На відміну від національних поліцейських сил, Європол не має власних слідчих
органів. Тісно співпрацює з правоохоронними
органами в 28 країнах-учасницях ЄС та інших країн-партнерів і організацій, що не
входять в ЄС, таких як Австралія, Канада, США і Норвегія.

Структура

В Європолі
на даний момент налічується майже 800 співробітників, з них 145
офіцерів зв’язку Європолу (Елос) (англ. Europol Liaison Officer, ELO),близько 100 кримінальних аналітиків які відряджені до Європолу
державами-учасницями ЄС, та партнерами ЄС в якості представників від національних
правоохоронних органів.

До складу персоналу Європолу входять працівники з різних видів правоохоронних
органів, у тому числі поліції, прикордонних органів, митниці, служби безпеки. Такий
міжвідомчий підхід дозволяє всебічно, повно та комплексно проводити збір інформації
та мінімізувати простір, в якому злочинці можуть здійснювати свої протиправні дії.

Офіцери Європолу не мають прямих повноважень здійснювати арешт, але підтримують
колег з ЄС шляхом збору, аналізу і поширення інформації та координацій операцій.

Партнери Європолу вправі використовувати дані Європолу для запобігання, виявлення
і розслідування злочинів, а також, для того щоб вистежити та затримати тих, хто
їх здійснює. Експерти та аналітики Європолу можуть брати участь у спільних слідчих
групах, які допомагають проводити кримінальні розслідування на місцях в країнах
ЄС.

100 кримінальних аналітиків (OCTA) проводять
постійні оцінки, комплексний і перспективний аналіз злочинності і тероризму в Європейському
Союзі. Визначають і оцінюють загрози для ЄС, що можуть виникнути з боку організованої
злочинності. OCTA окреслює структуру організованих злочинних груп, як вони діють,
основні види злочинів, що впливають на Європейський Союз.

ЄС Ситуація з тероризмом і трендів (TE-SAT), публікується один раз на рік, дає детальний звіт про стан тероризму в
ЄС.

Європол має інформаційний центр, що забезпечений
від будь-якого несанкціонованого доступу та працює в режимі он-лайн: 24 години на
добу, 7 днів на тиждень.

Інформація може отримуватися
національними кримінально-поліцейськими відомствами безпосередньо з штаб-квартири
організації. Згідно з Конвенцією про створення Європолу новостворювана комп’ютерна
мережа відомства повинна відповідати ряду жорстких формальних вимог, а саме забезпечувати
дотримання прав і свобод людини, безпеку, надійно захищати інформацію, передбачати
можливості для здійснення ефективного нагляду і контролю перш за все за змістом
і використанням персонально значущих даних з боку уповноваженого на це органу. Контролююча
інстанція складається з уповноважених по захисту інформації осіб, по 2 представники
від країни. Мережа включає в себе три головні складові частини системи: інформаційну,
аналітичну та індекс-систему.

Дані вводяться прямо до системи, до якої для консультування мають безпосередній
доступ національні підрозділи, офіцери зв’язку, директор, заступники директора та
уповноважені служби Європолу. Інформаційна системи може використовуватися з метою
зберігання неособистих та особистих даних. Особисті дані, що отримуються з інформаційної
системи, можуть пересилатися або використовуватися лише компетентними службами держав-учасниць
ЄС з метою запобігання та боротьби зі злочинністю в межах компетенції Європолу,
та іншими тяжкими кримінальними злочинами. Особа, яка бажає отримати дані про себе,
що зберігаються в Європолі, може безкоштовно подати запит до національного компетентного
органу в будь-якій державі-учасниці ЄС. Європол надсилає відповідь безпосередньо
цій особі. Будь-яка особа має право вимагати від Європолу виправити або видалити
дані, що мають до неї відношення. Незалежний спільний наглядовий орган несе відповідальність
за моніторинг діяльності Європолу з метою забезпечення непорушення прав особистості
шляхом зберігання, опрацювання та використання даних, що наявні у розпорядженні
Європолу.

Сфери діяльності

Сферами
діяльності Європолу є:

• боротьба з незаконним обігом наркотиків;
• незаконна імміграція;
• боротьба з мережею торгівлі людськими органами;
• незаконний обіг транспортних засобів;
• кіберзлочинність;
• відмивання грошей;
• інтелектуальна власність;
• шахрайство з ПДВ;
• відмивання грошей та відстежування активів;
• мобільні організовані злочинні групи;
• підробка грошей;
• тероризм.

Європол являється Європейським центральним офісом по боротьбі з підробкою євро.

Європол підзвітний на рівні
ЄС Раді міністрів з питань юстиції і внутрішніх справ. Рада несе відповідальність
за основні прийняті управлінські і рішення Європолу. Спільно з Європейським парламентом
призначає директорів і заступники директорів, затверджує бюджет Європолу (яка є
частиною загального бюджету ЄС). Рада міністрів також може прийняти разом з Європейським
парламентом, правила, що стосуються роботи Європолу. Щороку Рада направляє спеціальну
доповідь до Європейського парламенту про діяльність Європолу.

Керівництво Європолу

Рада міністрів та внутрішніх справ ЄС призначає Раду правління Європолу. Правління
кілька разів на рік збирається на розширене засідання, на якому обговорюються найважливіші
питання функціонування Європолу. Рада правління Європолу рекомендує для затвердження
Раді міністрів юстиції і внутрішніх справ ЄС персональний склад Дирекції Європолу,
до якої входять директор та його заступники. Дирекція відповідає за повсякденну
діяльність Європолу, рівень ефективності виконання завдань, організацію, підбір
персоналу тощо.

Рада правління Європолу здійснює
стратегічне керівництво та нагляд за виконанням завдань Європолу. Складається з
одного високопоставленого представника від кожної держави-учасниці та Європейської
комісії. Приймає свої рішення більшістю в дві третини, при цьому кожен член має
один голос.

Рада правління Європолу проводить свої зібрання не рідше за один раз в рік для
обговорення широкого кола питань, які відносяться до поточної діяльності та подальшого
розвитку Європолу.

Щороку правління приймає розроблений бюджет
Європолу, програми роботи щодо майбутньої
діяльності та загальний звіт про заходи,
проведені минулого року, які представляються Раді для затвердження та інформування
Європейського парламенту.

Главою Європолу являється директор,
який призначається Радою одноголосно, після отримання висновку правління Європолу.

Директор призначається на чотирирічний строк, який може бути продовжений один
раз на додатковий період в чотири роки.

Директор відповідає за управління
Європолом, виконання завдань, покладених на Європол, управління персоналом і будь-які
інші завдання, що отримані ним від Ради або Правління. Директор має трьох заступників,
які призначаються Радою, строком на чотирирічний термін, який може бути продовжений
ще на один строк.

Таким чином, Європол як елемент складного інституціонального механізму ЄС підпорядкований спеціалізованому виконавчому
органові – Раді міністрів юстиції та внутрішніх справ ЄС. Рада несе відповідальність
за керівництво і діяльність Європолу, формує персональний склад керівного апарату
організації.

Національні відділи зв’язку (ENUS)

У державах-учасницях
ЄС діють національні відділи зв’язку, як органи зв’язку між Європолом
і компетентними органами держав-учасниць ЄС, сформовані за участю державних службовців
цих країн. Вони виступають об’єднувальною ланкою між Європолом і компетентними службами
держав-учасниць ЄС.

При штаб-квартирі Європолу в Гаазі (Нідерланди) на постійній основі працюють
спеціальні службові особи держав-учасниць – офіцери
зв’язку. Вони представляють національні відділи зв’язку і відповідають за обмін
інформацією між Європолом і відділами зв’язку у своїх державах. Комп’ютерну обробку
зібраних і отриманих від національних відділів зв’язку даних здійснює автоматизована
система збирання, обробки і передачі інформації, що знаходиться у штаб-квартирі
Європолу. Доступ до цієї системи мають офіцери зв’язку.

Офіцери зв’язку діючи згідно з національним правом держави-учасниці ЄС, яка
його надсилає, сприяють в обміні інформацією між національними відділами, які їх
відрядили, та Європолом, зокрема:

1. забезпечують Європол інформацією з національного відділу;
2. надсилають інформацію з Європолу до свого національного відділу;
3. взаємодіють зі службовцями Європолу, забезпечуючи інформацією та надаючи консультації
   при аналізі інформації, що стосується своєї держави.

Офіцери зв’язку допомагають в обміні інформацією з їх національних відділів
та координації запропонованих заходів з їх національним правом у межах завдань Європолу.
Офіцери зв’язку мають право ознайомлюватися з різноманітними файлами Європолу, користуються
привілеями та імунітетом недоторканості, встановленими в угодах ЄС.

Європол забезпечує безкоштовно держави ЄС необхідними приміщеннями в будівлі
Європолу для роботи їх офіцерів зв’язку.

Керівники Національних відділів зустрічаються на
постійній основі, щоб надати допомогу Європолу з оперативних питань, як за власною
ініціативою так і на вимогу правління або директора Європолу.

Держави ЄС мають вживати необхідні заходи для того, щоб національні відділи
могли виконувати їх завдання, зокрема, мали доступ до відповідних національних даних.
До завдань національних відділів Європолу входить:

• забезпечення Європолу за їх власною ініціативою інформацією та розшуковими
  даними, необхідними для виконання його завдань;
• надання відповідей на запити Європолу щодо інформації, розшукових даних;
• підтримка оновлень інформації чи розшукових даних;
• оцінка інформації чи розшукових даних згідно з національним законодавством
  для компетентних органів та передача їм цих матеріалів;
• надсилання запитів про інформацію, розшукові дані та аналітичні матеріали
  до Європолу;
• забезпечення Європолу інформацією для її наступного зберігання у комп’ютеризованих
  системах;
• забезпечення відповідності законодавству обміну інформацією з Європолом.