Поняття механізму правового регулювання
4. Поняття
механізму правового регулювання. Види і характеристика елементів механізму правового
регулювання
Механізм правового регулювання – це узята в єдності система правових засобів,
способів, форм, за допомогою яких здійснюється результативне врегулювання суспільних
відносин, задовольняються інтереси суб’єктів права, встановлюється і забезпечується
правопорядок («належне» у праві стає «сущим»).
Основні ознаки механізму правового регулювання такі:
– є складовою частиною механізму соціального регулювання. Його правова діяльність
супроводжується політичним, економічним, етичним та іншими сферами механізму соціального
регулювання, переплітається з ними;
– будучи категорією
широкою за обсягом, збирає воєдино всі явища правової дійсності:
- засоби
(норми права, суб’єктивні права і юридичні обов’язки, правозастосовні акти (акти
застосування норм права); - способи
(дозвіл, зобов’язання, заборона); - форми
(використання, виконання, додержання, застосування);
– становить систему
правових засобів, способів, форм, що перебувають у взаємозв’язку і взаємодії.Кожна частина механізму правового регулювання знаходиться на своєму місці (як
механізм годинника), виконує специфічні функції. Якість виконуваних ними функцій
впливає на роботу інших частин і на результат функціонування механізму в цілому;
– є динамічною частиною
правової системи суспільства. Його рух виражається у стадіях правового регулювання,
яким відповідають свої механізми дії. Як і правова система суспільства, механізм
правового регулювання являє собою цілісність правової дійсності, визначається закономірностями
еволюції суспільства, рівнем розвиненості економіки, культури. Його призначення
полягає в приведенні в дію необхідних елементів правової системи суспільства, забезпеченні
їх «роботи». Від механізму залежать ефективність правового регулювання, відповідність
поведінки учасників правових відносин розпорядженням норм права, їх рух до задоволення
своїх інтересів;
– результатом його
діяльності є встановлення правопорядку в суспільстві.
Механізм правового регулювання складають елементи, що є обов’язковими на окремих
його стадіях.
Отже, до основних елементів механізму правового регулювання слід відносити:
1. Норма права в механізмі правового регулювання.
Норма права – це первинний елемент і нормативна основа
механізму правового регулювання. Норма права являє собою загальне обов’язкове правило
(модель) поведінки, яке встановлює для суб’єкта як можливий варіант поведінки –
суб’єктивні юридичні права, так і необхідний варіант поведінки – суб’єктивні юридичні
обов’язки або заборони. Специфічна функція норм права полягає в нормативній регламентації
суспільних відносин. Це означає, що за допомогою норм права програмуються певні
відносини і вся сукупність юридичних засобів, що використовуються для здійснення
державної волі. Безпосереднім фактором виникнення норм права є правотворча діяльність
держави.
Специфічне завдання
норми права в механізмі правового регулювання полягає в тому, щоб:
– визначити
загальне коло людей, на які вона поширює свою дію;
– встановити зміст
суспільних відносин (зміст поведінки суб’єкта), а також об’єкти правовідносин;
– визначити обставини,
в яких особа повинна керуватися цим правилом поведінки;
– розкрити саме правило
поведінки вказівкою на права і обов’язки учасників відносин, що регулюються, характер
їх зв’язку між собою, а також державно-примусові заходи, що застосовуються до осіб
у разі невиконання ними юридичних обов’язків.
Норма права набуває
зовнішнього вираження в нормативно-правовому
акті, який забезпечує її дієвість.
Нормативно-правові
акти обслуговують нормативну основу механізму правового регулювання. Функції нормативно-правових
актів полягають головним чином у тому, щоб вводити в правову систему нові норми
права, забезпечити їх зміну або скасування, підвищити ефективність їх дії.
До нормативно-правових актів (законів, підзаконних
актів) приєднуються акти тлумачення норм права (інтерпретаційні акти). Дані акти є засобом,
що забезпечує однакове розуміння і застосування чинних норм права. Чіткість і ефективність
механізму правового регулювання залежать від правильного тлумачення норм права.
2. Юридичні факти в механізмі правового регулювання.
Особлива роль юридичних фактів в механізмі
правового регулювання обумовлена тим, що в них виражається специфіка методу правового
регулювання, яка властива певній галузі права.
3. Правовідносини в механізмі правового регулювання.
За допомогою
правовідносин відбувається індивідуалізація положень відповідної норми права, конкретизуються
суб’єктивні права і юридичні обов’язки певних суб’єктів, їх повноваження та міра
можливої юридичної відповідальності за неправомірні дії.
{lang_content_nav} прав, обов’язків, повноважень
і відповідальності (а звідси й особливості правовідносин) багато в чому залежать
від характеру регулюючого впливу норм права, в результаті якого складаються різні
види правовідносин – регулятивні чи охоронні, активні чи пасивні.
Отже, правовідносини в механізмі правового регулювання
відповідають за переведення загальних приписів норм права в суб’єктивні права і
юридичні обов’язки, визначають повноваження та міру юридичної відповідальності для
конкретних осіб, сприяють реалізації їх волі, та задоволенню інтересів суб’єктів.
При цьому центром загальних юридичних зв’язків,
що складають основу правовідносин, є правовий статус особи.
Акти безпосередньої реалізації
прав і обов’язків у механізмі правового
регулювання.
Акти безпосередньої реалізації прав і обов’язків
– це фактична поведінка суб’єктів права пов’язана зі здійсненням (реалізацією) своїх
прав і обов’язків.
Така
реалізація може здійснюватись двома способами:
- активний – вчинення дій, що дозволяються чи до яких
зобов’язують (використання суб’єктивних прав або виконання юридичних обов’язків.
Наприклад, брати участь у виборах органів влади або сплачувати податки); - пасивний – утримання від заборонених
дій (додержання заборон. Наприклад, норми кримінального права реалізуються тоді,
коли громадяни не вчиняють протиправних дій).