Світоглядне і методологічне значення вчення про основні форми руху матерії

Світоглядне і методологічне значення вчення про основні форми руху матерії

Ідея про форми руху матерії та їх взаємозв’язки висунута Енгельсом. В основу класифікації форм руху він поклав наступні принципи:

1) форми руху співвідносимо з певним матеріальним рівнем організації матерії, тобто кожному рівню такої організації повинна відповідати своя форма руху;

2) між формами руху існує генетичний зв’язок, тобто форма руху виникає з нижчих форм;

3) вищі форми руху якісно специфічні і несвідомих до нижчих форм.

Виходячи з цих принципів і спираючись на досягнення науки свого часу, Енгельс виділив 5 форм руху матерії:

1) механічну;

2) фізичну (теплову, електромагнітну, гравітаційну, ядерну, атомну);

3) хімічну

4) біологічну;

5) соціальну.

1. добіологічна (неорганічний рівень матерії, яка має матеріальний ха-р, н-д: кварц)
2. біологічна (органічний рівень матерії, що має інформаційний характер, біологічне відображення має місце в живій природі і пов’язано з такими явищами, як подразливість, чутливістьі психіка, н-д:соняшник повертається на сонце; медуза.)
3. соціальна (притаманна людині, пов’язана з наявністю в людини свідомості, яка носить ідеальний характер, н-д: людина пізнає навколишнє середовище і отримує знання.)

У міру відкриття нових форм матерії наука вносить коректування і в класифікацію форм руху матерії. До них відносяться, наприклад, рух мікрочастинок, процеси фізичного вакууму та інші. Діалектичний матеріалізм виходить з принципу єдності матерії і руху: немає матерії без руху і немає руху без матерії.