Категорія „протиріччя” як всезагальне абсолютне визначення сутності пізнаванного об’єкту

Категорія „протиріччя” як всезагальне абсолютне визначення сутності пізнаванного об’єкту

Сутність не можна представити по іншому, якщо як у вигляді тотожності взаємовідштовхуванні і взаємопритягання протилежностей. Особливо велика нагорода у розвитку даної ідеї належить Гегелю, визначав істину як конкретне, а конкретне – як єдність протилежних визначень. Суперечність, за Гегелем, є корінь будь-якої життєвості. Протиріччя є внутрішнє джерело всякого розвитку, а етапи вирішення протиріччя – це головні етапи самого процесу розвитку.

Ні в якому разі не можна представляти суть протиріччя лише у вигляді зіштовхування промов і позицій сторін, що сперечаються між собою вчених. Основне – зрозуміти протиріччя як “протівовещіе” (тут нам знову прігождаются розщеплення значення слова “мови” в російській і українській мовах). Вихідна протилежність речей, їх параметрів і відносин, тобто об’єктивне протиріччя, ось що лежить в базі сутності.