Поняття розвитку, його співвідношення з поняттями руху і становлення
Поняття розвитку, його співвідношення з поняттями руху і становлення
Розвиток – це, так би мовити, запрограмоване зміна. Становлення – незапрограмованих зміна, хоча, звичайно, воно «має» об’єктивні передумови.
Розвиток – процес руху від нижчого (простого) до вищого (складного), головною характерною рисою якого є зникнення старого і виникнення нового. Р. неорганічних систем, живого світу, людського суспільства, пізнання підпорядковується загальним законам діалектики. Для Р. характерна спіралеподібна форма. Кожен окремий процес Р. має початок і кінець. Причому вже на початку в тенденції міститься кінець Р., а завершення даного циклу Р. кладе початок нового циклу, в якому неминуче повторюються деякі особливості першого. Р. – іманентний процес: переходу від нижчого до вищого виникає тому, що в нижчому в прихованому вигляді містяться тенденції, що ведуть до вищого, а вище є розвинене нижче. При цьому тільки на досить високому щаблі Р. повністю виявляються і вперше стають зрозумілими натяки на вищу, що міститься в нижчому. Наприклад, свідомість є результат Р. матерії, і лише з цієї точки зору можна розкрити лежить у фундаменті матерії загальна властивість відображення. Відтворення Р. в теоретичній формі можливо тільки за допомогою методів і прийомів діалектичної логіки.
Рух – феномен, що відображає зміну.
Рух – це атрибут матерії, пов’язаний з будь-якою зміною моментів об’єктивної реальності.