Розвиток вчень про державу і право в Стародавній Греції

Розвиток вчень про державу і право в Стародавній Греції

На відміну від держав Давнього Сходу, де правова і політична ідеологія мала прикладний характер і була у вигляді міфів, повчань, настанов, то у Давній Греції виступає у вигляді теорій і мала ознаки раціональності.

Правові і політичні погляди у Давній Греції ще не були самостійною формою суспільної свідомості, але у Греції вони були складовою філософії і тому володіли раціональним способом пояснення права, держави та явищ, з ними пов’язаних.

Еволюція форм правової і політичної ідеології, перехід від міфології до раціонально-логічного, філософського розуміння права і держави дає змогу виділити три етапи в розвитку правових і політичних учень давньої Греції:

І. Х-V ст. до н.е. пов’язаний із виникненням державності у давніх греків. У цей період помітний відхід від міфологічних до більш раціональних уявлень про право, державу, звичай, справедливість тощо. Це спостерігаємо у творчості Гомера та Гесіода, семи мудреців.

ІІ. V – перша половина IV ст. до н.е.) період розквіту давньогрецьких правових і політичних учень, представлений відомими іменами: софістів, Сократа, Платона, Аристотеля.

ІІІ. друга половина IV – ІІ ст. до н.е. – період еллінізму, коли занепадають міста-держави і виникають нові монархії. У правовій і політичній думці міцніє усвідомлення невідповідності політичної системи і права вимогам “природи”. Тому часто виникають утопії. А в офіційній ідеології республіканські традиції замінюють обґрунтуванням деспотії, на зміну ідеалам міст-держав приходять космополітичні ідеї. Характерним для цього періоду є змішування культур – грецької і східної. У період еллінізму виникають три доктрини: стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм.

Загалом, для правової і політичної думки давньої Греції характерна особлива увага до питань державного устрою, кола осіб, які беруть участь у політичній діяльності. Відтак, майже у кожного із грецьких мислителів, шкіл чи напрямків знаходимо відповіді на питання про критерії класифікації та види форм держави, причини їх зміни, про закономірності переходу від однієї форми правління до іншої, про конструкцію ідеальної держави тощо.