Співвідношення права, моралі і політики в ученні Н. Макіавеллі

Співвідношення права, моралі і політики в ученні Н. Макіавеллі

Ніколло Макіавеллі  1469–1527, — видатний політичний мислитель Відродження, основоположник нової світської політичної науки. Політичні погляди Макіавеллі викладені ним у працях “Державець”, “Роздуми про першу декаду Тита Лівія”, “Історія Флоренції”.

Н. Макіавеллі доводив принципову розбіжність політичного і морального світів, в одному з яких, на його думку, панує суспільна доцільність, в іншому — етичні переконання. В реальному політичному житті правитель використовує заради досягнення своїх цілей будь-які засоби, в тому числі й аморальні — підступність, насильство, вбивство, обман тощо. “Мета виправдовує засоби”, — це висловлювання Макіавеллі стало кредом макіавеллізму. Не погоджуючись з тим, що політика має бути аморальною, стверджував, що вона є такою насправді.

Право Макіавеллі розглядав як засіб для досягнення держа­вних цілей. Закони охороняють свободу і спокій народу. «Коли народ побачить, що ніхто ні за яких обставин не порушує даних йому законів, він дуже скоро почне жити життям спокійним і за­доволеним».