Становлення і розвиток російської ліберальної політико-правової думки

Становлення і розвиток російської ліберальної політико-правової думки

Більшість ліберально налаштованих мислителів теоретично обгрунтовували створення в Росії конституційної монархії, необхідність широких правових реформ, формування правової держави, юридичного закріплення прав особистості.

Політико-правове вчення Б. Н. Чичеріна

Видатним діячем ліберального руху в Росії був Борис Миколайович Чичерін (1828 – 1904). Його перу належать праці з державного права, історії політичних вчень, теорії держави та історії російського права. Чичеріним були підготовлені фундаментальне п’ятитомне дослідження “Історія політичних вчень” (1869-1902 рр..), “Філософія права” (1900 р.).

У центрі концепції Чичеріна – особистість зі своїми правами та свободами. Він проголосив принцип: “Не особи для установ, а установи для осіб”. Тільки в суспільстві, помічав учений, людина може реалізувати всі свої здібності, входячи на свій розсуд у той або інший суспільний союз.

Чичеріна турбувало те, що “лібералізм“, по-різному тлумачиться і розуміється, а міркування ряду новомодних “лібералів” розходилися з його уявленнями про свободу. Цим була обумовлена оцінка Чичеріним сучасних йому видів лібералізму.

Чичерін розрізняв три види лібералізму: вуличний, опозиційний, охоронний.