Поняття та шляхи стимулювання зайнятості
Поняття та шляхи стимулювання зайнятості
Зайнятість — це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб; як правило, вона приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.
До складу зайнятого населення не включаються особи, які виконують неоплачувану громадську чи добровільну роботу, та особи, які виконують тільки домашні обов’язки.
Згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці та світовою статистичною практикоюзайнятими економічною діяльністю (або зайнятими) вважаються особи у віці від 15 до 70 років включно, які:
- працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом, отримуючи винагороду в грошовому або натуральному вигляді, працювали індивідуально (самостійно) або у окремих громадян на власному (сімейному) підприємстві;
- працювали впродовж 30 годин на тиждень безкоштовно на підприємстві, що належить будь-кому з членів домогосподарства або в особистому підсобному сільському господарстві з метою реалізації продукції, що вироблена внаслідок цієї діяльності;
- особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце (власне підприємство), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особистих обставин, зберігаючи формальні зв’язки з місцем роботи.
Добровільна діяльність є неекономічним видом діяльності і має три визначальні риси:
- відсутність оплати;
- добровільність на відміну, наприклад, від строкової військової служби;
- виконання роботи для організації, громади чи конкретної особи, з якою відсутні родинні зв’язки, поза власним домашнім господарством.
В економічній науці виділяють такі види зайнятості: повну, ефективну і раціональну.
Повна зайнятість означає створення матеріально-технічних, організаційних, соціально-економічних умов, які забезпечили б можливість працевлаштування працездатного населення. Вона забезпечується при рівні безробіття, який дорівнює природному рівню.
Повна зайнятість є важливою характеристикою соціального захисту населення у трудовій сфері та основою ефективного використання трудового потенціалу суспільства.
Ефективна зайнятість забезпечує баланс між попитом та пропозицією робочої сили, відповідність наявної кількості робочих місць професійно-кваліфікаційній робочій силі. Вона спрямована на скорочення ручної, непрестижної та важкої праці.
Раціональна зайнятість визначається ефективністю трудової діяльності, поєднанням повної і ефективної зайнятості. Вона визначається суспільною корисністю результатів праці; оптимальністю суспільного поділу праці; кількісною і якісною відповідністю робіт і працівників; економічною доцільністю робочих місць.
Основними напрямами державної політики зайнятості є:
– сприяння зайнятості населення шляхом збереження ефективно функціонуючих та створення нових робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності;
– сприяння підготовці робочої сили, професійний склад і кваліфікаційний рівень якої відповідає потребам ринку праці;
– підтримка самостійної зайнятості населення, розвитку підприємництва;
– сприяння підвищенню якості робочої сили, розвитку системи професійного навчання кадрів упродовж усього життя з урахуванням потреб ринку праці;
– посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості;
– підтримка громадян, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
– соціальна підтримка безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, з метою повернення їх до продуктивної зайнятості;
– забезпечення соціального захисту громадян України, які працюють за кордоном;
– сприяння розвитку системи колективно-договірного забезпечення повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості