4.1.7. Небезпеки, пов’язані з експлуатацією та утриманням житла
Зміст сторінки:
4.1.7. Небезпеки, пов’язані з експлуатацією та утриманням житла
Небезпека поганої роботи системи водопостачання
Першою ланкою в технічній системі водопостачання і забезпечення водою мешканців житлових районів є забір води з джерела, який здійснюється водозабірними спорудами.
Водозабірні споруди мають відповідати вимогам “СНиП 2.04.02-84” і забезпечувати:
— забір з джерела розрахункового розходу води і подання її споживачу;
— захист системи водопостачання від попадання в неї сміття, планктону, біологічних обростань, наносів, льоду й іншого;
— неприпустимість до водоприймальника риби на водоймищах рибогосподарчого призначення.
Порушення вимог “СниП” створюють небезпечні фактори водопостачання сільських і міських помешкань.
З метою отримання води високої якості в умовах господарчо-питного водопостачання широко використовують водозабірні споруди на будь-яких глибинах і в різних водоносних породах.
Небезпека поганої якості води, що постачається
Вода, що постачається для використання людиною, має відповідати вимогам: відносно її температури, мутності, кольору, водневого показника, складу речовин (загальний зміст солі), її жорсткості, запахів та присмаків, бактеріального забруднення.
Небезпека, пов’язана з поганою роботою каналізаційних мереж
До небезпек, що пов’язані з експлуатацією каналізаційної мережі, можна віднести забрудненість стічних вод великими і малими фракціями, що здатні створювати пробки. Це відбувається внаслідок наявності малих витрат і швидкостей потоку, коли можливе відкладення великих фракцій забруднення, що становить основу пробки. В подальшому розвитку відбувається затримання дрібних фракцій і зростання пробки за розміром, і, як результат, це призводить до аварійної ситуації.
Небезпеки, які пов’язані з недостатніми потужностями очисних споруд
Такі небезпеки виникають при аваріях на визначених спорудах, що пов’язано з їх старінням (моральним і фізичним), а також як результат можливих викидів (підприємств чи природних).
Небезпеки, які пов’язані з аваріями теплових та інших станцій, що постачають теплоносії (особливо взимку)
Внаслідок аварійних ситуацій (відсутності теплоносіїв) в будинках, спорудах та ін. має місце зниження температур, що призводить до захворювань серед населення. Крім того, відбувається замерзання теплоносіїв у самій системі постачання, що призводить до руйнування цієї системи і завдає великих збитків споживачам тепломереж.
Небезпеки, пов’язані з поганою організацією санітарної очистки міст
До таких небезпек належать:
— несвоєчасне видалення залишків діяльності людей;
— несвоєчасне, неправильне чи недостатнє їх знешкодження і знезараження;
— несвоєчасне віддалення снігових наметів і сміття;
— формування стихійних звалищ, що є джерелом розповсюдження інфекційних захворювань.
Небезпеки, пов’язані з витоком газу
Наявність такої небезпеки потребує комплексних рішень щодо запобігання отруєнь і вибухів. Тому одночасно з відключенням газу необхідно відключити й електропостачання.
4.1.8. Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки
Організаційні заходи:
— формування і проведення на території України єдиної державної політики в цій сфері;
— формування нормативно-правових актів з питань захисту середовища і забезпечення їх виконання;
— розробка, прийняття і забезпечення виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання небезпечного забруднення середовища;
— визначення порядку дії державного обліку випадків забруднень;
— нормування якості атмосферного повітря;
— визначення порядку розробки і затвердження технічних нормативів викидів забруднюючих речовин, а також видів об’єктів, для яких вони розробляються;
— визначення порядку розробки і затвердження гранично допустимих викидів забруднювачів;
— встановлення порядку визначення і стягнення платні за викиди забруднювачів;
— здійснення державного контролю за охороною атмосферного повітря.
Заходи на транспорті
До основних заходів на транспорті, що дають змогу запобігти негативній дії на забруднення атмосфери відносяться:
— удосконалення двигунів внутрішнього згоряння;
— підвищення якості автомобільних бензинів;
— використання нейтралізаторів, що встановлюються у вихлопних трактах автомобілів (каталітичні фільтри). Ці фільтри зменшують токсичність викидів у 10 разів. У відроблених газах рівень СО зменшується на 80 %; СН — на 70 %; N0 — на 50 %;
— використання автомобілів на газі. Викиди канцерогенів зменшуються в 100 разів;
— перехід на водневе паливо;
— розробка і використання електромобілів;
— використання альтернативних видів палива;
— організація автомобільного руху в містах з метою покращання екологічного стану;
— впровадження автоматизованої системи управління міським транспортом;
— встановлення порядку обмежень, зупинок і припинення діяльності об’єктів, які забруднюють атмосферу;
— встановлення порядку функціонування системи моніторингу;
— зменшення кількості ТЕС за рахунок введення в дію більш потужних, забезпечених ефективними системами очищення та утилізації газових і пилових відходів;
— заміна вугілля і мазуту на ТЕС екологічно чистішим газовим паливом.
Проектні й інші рішення захисту атмосферні
— утворення санітарно-захисних зон;
— проектування засобів очищення;
— проектування і реалізація безвідхідних і маловідхідних виробництв;
— здійснення контролю за охороною атмосфери;
— збільшення обсягів озеленення міст і селищ;
— використання під час будівництва звукопоглинаючих матеріалів;
— ізоляція джерел шуму кожухами, ковпаками, застосування пристроїв, які зменшують шуми та ін.
Охорона водоймищ та морів:
— раціональне розміщення, проектування, будівництво, реконструкція і ввід в експлуатацію господарчих та інших об’єктів, які впливають на стан водних об’єктів;
— розробка схем охорони вод;
— басейнові узгодження;
— розвиток стандартизації у сфері охорони і раціонального використання вод;
— екстенсивне водовикористання;
— охоронні заходи водних об’єктів під час лісосплаву;
— запобігання забруднень водоймищ та морів нафтою;
— охорона малих річок;
— очищення побутових і промислових стічних вод;
— безстічне виробництво;
— державний контроль за використанням і охороною водних об’єктів;
— моніторинг водних об’єктів;
— охорона морських берегових вод;
— охорона вод при розвідуванні і добуванні копалин;
— контроль за станом забруднення морських вод. Охорона і використання ґрунту
Охорона і раціональне використання земельних ресурсів та інше базується на введенні Державного земельного кадастру, а також:
— ґрунтозахисної системи землеробства;
— моніторингу земель;
— контролю за забрудненням фунтів та ін.
Спеціальні заходи і засоби запобігання забруднення середовища
До таких заходів і засобів належать:
— очисні споруди;
— уловлювачі викидів в атмосферу;
— заводи з переробки сміття та залишків продуктів життєдіяльності людини;
— енергозберігаючі технології;
— використання маловідхідних технологій;
— виробництво біогазу та ін.