Безпека життєдіяльності – Цапко В.Г.
Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 3-тє вид., стер. – К.: Знання, 2004. – 397 с.
ЗМІСТ
1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”
1.2. МЕТА, ЗАВДАННЯ І СТРУКТУРА ПОСІБНИКА
1.3. СУЧАСНІ ОБСТАВИНИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬ СТАН ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИСЦИПЛІНИ “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
2.1.1. Базові уявлення дисципліни
2.1.2. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів
2.2. ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ СИСТЕМУ ЗНАНЬ ДИСЦИПЛІНИ “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
2.2.1. Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни
2.2.2. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності
2.2.3. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила
2.2.3.2. Основні принципи та їх зміст
2.2.3.5. Класифікації в безпеці життєдіяльності
2.2.4. Елементи теорії, що відбудовують моделі безпеки життєдіяльності
2.2.5. Елементи теорії, що формують системні уявлення
2.2.6. Елементи теорії, що поєднують методи і засоби оцінки стану життєдіяльності
3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ
3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини
3.1.2. Людина як об’єкт середовища
3.1.3. Потреби людини на рівні забезпечення життєдіяльності
3.1.4. Класифікація основних форм трудової діяльності людини
3.1.5. Зміни у фізіологічному стані людини під час роботи
3.2. ПЕРЕДУМОВИ, ЩО СТВОРЮЮТЬ НАПРЯМИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ
3.2.2. Антропометричні характеристики людини
3.2.3. Фізіологія і психологія діяльності людини
3.2.4. Психологія в здійсненні безпеки
3.3. ВПЛИВ НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЛЮДИНУ
3.3.1. Системи людини, які сприймають стан навколишнього середовища
3.3.1.1. Зоровий аналізатор людини
3.3.1.2. Слуховий аналізатор людини
3.3.1.3. Характеристики шкірного аналізатора
3.3.1.4. Кінестетичний аналізатор
3.3.2. Мікроклімат і його вплив на людину
3.3.4. Небезпечні вібрації та акустичні коливання
3.3.5. Вплив електромагнітних випромінювань
3.3.6. Небезпечні фактори пожеж і вибухів
3.3.7. Негативні дії електричного струму
4. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО НЕБЕЗПЕК, ЩО ДІЮТЬ В СЕРЕДОВИЩІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
4.1.1. Небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів
4.1.3. Фактори, які впливають на наслідок ураження електричним струмом
4.1.4. Хімічні речовини та шляхи їх попадання в організм людини
4.1.5. Шкідливі речовини в повітрі, воді та продуктах харчування
4.1.6. Джерела іонізуючого, електромагнітного та віброакустичного випромінювання
4.1.7. Небезпеки, пов’язані з експлуатацією та утриманням житла
4.1.8. Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки
4.2. СОЦІАЛЬНІ ТА ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ
4.2.1. Загальні закономірності виникнення небезпек
4.3.1. Природно-техногенні небезпеки
4.3.1.3. Соціально-природничі небезпеки
4.3.2. Соціально-техногенні небезпеки
4.4. НЕБЕЗПЕКИ В СУЧАСНОМУ УРБАНІЗОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
4.4.1. Основні небезпеки в урбанізованому середовищі
4.4.2. Вимоги до стану місць помешкання населення
4.4.3. Особливі заходи безпеки в багатоповерхових будинках
4.4.4. Загальні правила користування і поведінки в приміщеннях багатоповерхових будинків
4.4.5. Безпека дорожнього руху
5. ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
5.2. ВИДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ
5.2.2. Морський та річковий транспорт
5.2.4. Дорожньо-транспортні події
5.2.5. Радіаційно небезпечні об’єкти
5.2.6. Підприємства з видобутку та переробки уранової руди
5.2.7. Хімічно небезпечні об’єкти
5.2.8. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
5.2.9. Газо-, нафто- та продуктопроводи
5.2.10. Об’єкти комунального господарства
5.3. ДІЇ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.3.3. Сильний вітер, шквали та смерчі
5.4. ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ОБ’ЄКТІВ
5.5. ПРИБЛИЗНИЙ ПЛАН ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇ (ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ)
5.5.2. Ліквідація аварії до прибуття професійних формувань
5.6. СИСТЕМА ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ В СЕРЕДОВИЩІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
5.6.1. Апарат аналізу стану небезпеки
5.6.2. Метрологічне забезпечення безпеки життєдіяльності
5.6.5. Принципи захисту людини
5.6.6. Засоби захисту в умовах виробництва
5.7. НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ
5.7.1. Порушення дихання і серцевої діяльності
5.7.7. Травми грудної клітки й живота
5.7.10. Електротравми, ураження блискавкою
6. ЛЮДИНА ЯК СУБ’ЄКТ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
6.1.1. Цілі та завдання системи управління
6.2. СИСТЕМА ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
6.2.1. Загальні принципи побудови законодавства з безпеки життєдіяльності
6.2.2. Система правового забезпечення безпеки людини
6.3. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ
6.3.1. Правова система як передумова управління безпекою життєдіяльності
6.3.2. Принципи побудови системи державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності
6.3.3. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності
6.3.4. Інформаційне забезпечення системи управління
6.3.5. Система державних органів управління і нагляду за безпекою життєдіяльності
6.4. РЕГІОНАЛЬНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
6.4.1. Регіональна політика в сфері управління безпекою життєдіяльності
6.4.2. Структури органів, що реалізують регіональну систему управління безпекою життєдіяльності
6.5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ АПК