Способи здійснення конкурентної боротьби

Способи здійснення конкурентної боротьби

Конкуренцію можна поділити на сумлінну і несумлінну (нечесну).

Основними методами сумлінної конкуренції є:

– підвищення якості продукції;

– зниження цін (“війна цін”);

– реклама;

– розвиток до- і післяреалізаційного обслуговування;

– створення нових товарів і послуг із використанням досягнень НТР і т. ін.

Сумлінна конкуренція поділяється на цінову і нецінову.

Цінова конкуренція означає, що головним методом боротьби проти конкурентів є ціна. У такій боротьбі пере­магає той, хто домагається нижчої, ніж ринкова ціна, вар­тості своєї продукції. Це, по суті, боротьба за скорочення витрат виробництва завдяки використанню досягнень нау­ково-технічного прогресу, наукової організації праці, підви­щенню її продуктивності.

Нецінова конкуренція пов’язана зі стратегією бороть­би, спрямованої не на зміну цін, а на створення зовнішніх умов, які поліпшують реалізацію продукції.

Способи конкурентної боротьби

Поліпшення якості продукції. Відомо, що одна про­дукція може мати різну якість на різних підприємствах. Причиною цього є в основному порушення технології ви­робництва. Крім технологічної дисципліни, тут можливе використання технічних новинок, які становлять комерційну таємницю.

Використання реклами. Усі рекламні заходи розрахо­вані на те, щоб привернути увагу покупців, інформувати про споживчі властивості товару, спонукати споживача на покупку, нагадати про існування того чи іншого товару.

Реклама формує уявлення про особливі якості товару, хоча його споживча вартість при цьому часто залишається без змін. Мета реклами — акцентувати увагу на торговель­них знаках і фірмових клеймах.

Умови продажу товару. Фірма зобов’язується здійсню­вати ремонт виробу, надавати запасні частини, провадити безплатні консультації щодо використання свого товару.

Нечесна конкуренція — це діяльність господарського суб’єкта, спрямована на одержання комерційної вигоди і забезпечення домінуючого становища на ринку, яка не ви­ключає обман споживачів, партнерів, інших господарських суб’єктів і державних органів.

Методи здійснення нечесної конкуренції

• Дезінформація споживачів — поширення виробником неправильних відомостей про споживчі властивості товару (клас, сорт, якість виготовлення).
• Використання товарного знака, фірмового наймену­вання або маркування товару без дозволу господарського суб’єкта, на ім’я якого вони зареєстровані. Зазвичай використовуються товарні бланки, маркування фірм, про­дукція яких користується великим попитом.
• Поширення неправдивих повідомлень про товари своїх конкурентів. Така інформація, звичайно, завдає шко­ди діловій репутації конкурентів і негативно відбивається на результатах їхньої комерційної діяльності.
• Намагання деяких фірм впливати на постачальників ресурсів і банки для того, щоб вони відмовляли конкурентам у постачанні сировини, матеріалів, а також у наданні кредитів.
• Переманювання провідних спеціалістів конкурентів шляхом підкупу, встановлення вищих окладів та надання різних пільг.
• До нечесної конкуренції можна віднести також пору­шення законів.

Наприклад, у ряді країн встановлено, що продавець не має права пропонувати товар за ціною, ниж­чою, ніж собівартість, прагнучи усунення конкурентів. Проте практика засвідчує, що цього правила часто не дотриму­ються. І зниження цін (демпінг) залишається одним із способів не­чесної конкурентної боротьби великих промисловців про­ти невеликих фірм.