ЧАСТИНА VI. ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ

ЧАСТИНА VI. ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ

РОЗДІЛ 25. НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ

Вивчаючи нещасні випадки та готуючи заходи щодо боротьби з ними, значну увагу необхідно приділити наданню першої долікарської допомоги, яка відіграє важливу роль у процесі подальшого лікування потерпілого і нерідко вирішує подальший стан його здоров’я.

У разі виникнення нещасного випадку більшість людей не може ефективно надати допомогу потерпілому. їх неспроможність діяти швидко, рішуче і правильно пояснюється відсутністю відповідних знань, а також сильними емоційними переживаннями, нездатністю приборкати страх та хвилювання. Інколи хвилини вирішують наслідок нещасного випадку – життя або смерть, інвалідність або сприятливий результат. Крім того, травми часто трапляються в таких умовах, коли немає можливості терміново викликати “швидку допомогу”, або в перші хвилини скористатися допомогою лікаря. У таких випадках дуже часто життя людини залежить від колег по роботі, друзів чи просто випадкових людей, що опинилися поруч, їх вміння надати потерпілому першу медичну допомогу до прибуття лікаря.

З метою правильного прийняття рішення в діях щодо надання першої долікарської допомоги розглянемо її загальні принципи.

25.1. Загальні принципи надання першої медичної долікарської допомоги

Перша медична допомога – це сукупність доцільних дій, спрямованих на збереження життя і здоров’я потерпілого.

Основними принципами, якими керуються при наданні першої долікарської допомога, є:

– правильність і доцільність дій;

– швидкість та рішучість при виконанні дій;

– продуманість та спокій.

Людина, яка надає першу долікарську допомогу, повинна знати:

– характерні ознаки порушення функцій організму потерпілого;

– загальні принципи надання першої долікарської допомоги при отриманих ушкодженнях;

– способи евакуації людей.

Людина, що надає допомогу, повинна вміти:

– оцінити стан здоров’я потерпілого;

– визначити, якої допомоги він потребує;

– забезпечити прохідність повітря через верхні дихальні шляхи;

– виконати штучне дихання та зовнішній масаж серця;

– зупинити кровотечу;

– накласти пов’язку при ушкодженні;

– іммобілізувати ушкоджену частину тіла при переломі кісток;

– надавати допомогу при тепловому та сонячному ударах, отруєнні, ураженні електричним струмом, опіках;

– користуватися аптечкою швидкої допомоги.

При наданні першої допомоги необхідно керуватися такою послідовністю дій:

– усунути вплив на організм людини факторів, які загрожують її здоров’ю та життю;

– оцінити стан потерпілого;

– визначити послідовність дій щодо рятування потерпілого залежно від тяжкості травми, що становить найбільшу загрозу для його життя;

– викликати швидку допомогу або медичних працівників, якщо є така можливість;

– виконувати необхідні дії для рятування потерпілого в порядку терміновості;

– підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичних працівників.

Тому, хто надає долікарську допомогу, треба розрізняти ознаки життя і смерті.

Розрізняють дві фази смерті – клінічну та біологічну. Тривалість клінічної смерті 5-7 хвилин. Незворотні явища протягом цього часу ще не настають, організм можна повернути до життя (табл. 25.1).

Таблиця 25.1. Ознаки життя або клінічної смерті

За наявності ознак життя необхідно негайно розпочати надання допомоги, однак якщо вони навіть і відсутні, допомогу необхідно надавати доти, доки не буде повної впевненості у смерті потерпілого.

Біологічна смерть характеризується незворотними явищами в тканинах кори головного мозку, серця та легенів. її ознаками є:

– помутніння рогівки ока та її висихання;

– деформація зіниці при здавленні;

– трупне задубіння;

– трупні синюваті плями.

У місцях чергування медичного персоналу повинен бути набір необхідних засобів для надання першої медичної допомоги (табл. 25.2).

Таблиця 25.2. Медикаменти і засоби для надання медичної допомоги