Передмова

Передмова

Конституційні положення про те, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність та утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, вимагають принци­пово нового підходу до визначення ролі і місця адміністративного процесу в правовій системі держави. Втілення в життя цих положень потребує створення нових правових механізмів, юридичних режимів, визначення концептуальних наукових і методологічних засад обґрун­тування єдності та структурного взаємозв’язку правових норм та інс­титутів щодо визнання захисту прав і законних інтересів (фізичних чи юридичних) приватних осіб.

Ми зіткнулися з гігантською соціальною машиною публічної служби, призначеною для створення умов безпеки і благополуччя людини, недостатньо дослідженою раніше. Природа розвитку су­спільства дала реальну дійсність відповідного правового упорядку­вання, в якому юридичні норми набувають значення правил, одна­ково обов’язкових і для державних службовців чи суддів, і для фі­зичних чи юридичних осіб, утворюючи тим самим нову галузь юрисдикційного спрямування — Адміністративне процесуальне право України.

Адміністративне процесуальне право України не копіює тради­ційні галузі правосуддя, має власні відмінності та особливості. Од­нією з таких особливостей є те, що в системі адміністративного процесуального права має залишитися інститут «Адміністративно­го розгляду і вирішення справ». Тобто розгляд справ, заяв, скарг і прийняття рішень у них можуть бути здійснені не тільки в судово­му, а й в адміністративному (інстанційному) порядку. Адже не ви­падково законодавець прийняв Кодекс адміністративного судо­чинства України (2005 р.), а не Адміністративно-процесуальний кодекс, тим самим визнаючи (не виключаючи) наявності інших проваджень у структурі адміністративного процесу, крім адміністра­тивно-судочинних. У цьому зв’язку адміністративний процес вигід­но відрізняється від кримінального, цивільного та господарського тим, що визнання, реалізація, захист та поновлення прав та інтере­сів фізичних чи юридичних осіб можуть бути забезпечені не тільки шляхом відправлення правосуддя, а й в інстанційному порядку швидше, дешевше, професійно і не менш якісно. Такий підхід має бути одним із пріоритетних напрямів розробки доктрини ад­міністративної юстиції та юрисдикційних відносин у державі.

У запропонованому посібнику автор зробив спробу обґрунтува­ти поняття, предмет, метод, принципи адміністративного процесуального права, його систему як галузі права й як навчальної дис­ципліни, виходячи з тих позицій, що розгляд і вирішення конкрет­них адміністративних справ здійснюється в певній послідовності шляхом вчинення процесуальних дій за відповідно визначеними процедурою і правилами, врегульованими процесуальними норма­ми публічного характеру, які складають адміністративні проваджен­ня та адміністративний процес у цілому. Водночас автор не визнає, що змістом адміністративного процесу є будь-яка виконавчо-розпо­рядча діяльність. Адміністративний процес пов’язаний з управлінсь­кою діяльністю, але лише в тій її часині, що стосується забезпечен­ня і захисту прав, свобод та інтересів фізичних чи юридичних осіб, розгляду і вирішення конкретних індивідуальних адміністративних справ, а не заради широкого публічного інтересу, адміністративного розсуду (дискреційної влади) невизначеного кола осіб, заради су­спільного блага тощо, які притаманні адміністративному праву.

Виходячи з цих посилань, на думку автора, норми, які регулю­ють адміністративні провадження у сфері управління, за звернен­ням громадян, про застосування заходів адміністративного приму­су, про притягнення до адміністративної відповідальності та про­вадження у сфері адміністративного судочинства, складають певну систему проваджень (правових інститутів) і в своїй сукупності утворюють окрему галузь права в правовій системі за принципами і умовами її галузевого поділу.

При підготовці посібника широко використовувалися досліджен­ня вітчизняних і зарубіжних вчених В. Б. Авер’янова, С. С. Алексєєва, А. І. Берлача, Ю. П. Битяка, І. Л. Бородина, А. С. Васильєва, І.П. Голосніченка, Е. В. Додіна, А. П. Клюшниченка, І. Б. Коліушка, М. Колодія, В. К. Колпакова, Р. А. Калюжного, А. Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, Р. О. Куйбіди, О. П. Орлюк, О. М. Пасенюка, Н.Г. Саліщевої, В. Д. Сорокіна, Ю. М. Старілова, В. С. Стефанюка, П. Тимощука, О. І. Харитонової, В. К. Шкарупи та ін., роботи яких створили базу для нового погляду на правову природу ад­міністративного процесу, узагальнення і систематизацію процесуаль­них інститутів, визначення змістовних характеристик адміністратив­ного процесуального права та його системи, допомогли зберегти пра­вову ідею законодавця, яка завжди пов’язана з чималими труднощами.

Автор висловлює вдячність колективу кафедри конституційно­го, адміністративного та фінансового права Університету «Украї­на» та усім колегам, які своїми порадами, відгуками та зауважен­нями сприяли підготовці цієї книжки, а також видавництву «Юрінком Інтер» в її виданні.