Індекс суспільної небезпечності злочинності

4. Індекс суспільної
небезпечності злочинності

Показник
суспільної небезпечності злочинності – це відносний показник, який передбачає
комплексну оцінку злочинності як за кількістю, так і за величиною суспільної
небезпечності окремих видів злочинів, вчинених на даній території за певний
період часу. Він вираховується як агрегатний індекс, тобто відносна величина,
отримана внаслідок перетворення ряду непорівнянних абсолютних показників (в
даному випадку злочинів різних складів, які істотно розрізняються за ступенем
суспільної небезпечності) до порівняного виду шляхом введення єдиної одиниці
виміру (бальної оцінки ступеня суспільної небезпечності злочинів).

Індекс суспільної
небезпечності злочинності розраховується за формулою:

де – кількість злочинів –го (певного) складу,
зареєстрована на даній території за даний період часу; –
кількість балів, які виражають ступінь суспільної небезпечності злочину –го
складу; – знак суми, який означає, що показники
суспільної небезпечності сукупностей злочинів певних складів підсумовуються і
утворюють єдиний показник суспільної небезпечності злочинності на даній
території за даний період часу.

Індекс суспільної
небезпечності злочинності може бути визначений шляхом обрахування даних щодо
структури злочинності за ступенем тяжкості, який і виражає ступінь суспільної
небезпечності злочину. Обрахування даного показника значно спрощується через
наявність у державній статистиці узагальнених даних щодо кількості
зареєстрованих злочинів кожного ступеня тяжкості.

Індекс ступеня
суспільної небезпечності злочинності розраховується так:

де – кількість злочинів кожного ступеня тяжкості
– особливо тяжких, тяжких, середньої тяжкості та невеликої тяжкості, – оцінка у балах, що відповідає кожному
ступеню тяжкості.

Бальна оцінка
злочинів кожного ступеня тяжкості розраховується шляхом визначення середнього
значення терміну позбавлення волі, який може призначатися за вчинення злочинів
певного ступеня тяжкості згідно зі ст.12 КК України.

Приклад

Індекс суспільної
небезпечності злочинності в Україні у 2004 р.

Види зареєстрованих злочинів	Показники
	Абсолютне число	Мінімальний та максимальний терміни позбавлення волі у роках за злочин певної категорії згідно КК	Середнє значення – бальна оцінка ступеня одного злочину даної категорії	Індекс ступеня суспільної небезпечності злочинності
Особливо тяжкі	20812	10-15	12,5	260150
Тяжкі	236556	5-10	7,5	1774170
Середньої тяжкості	202089	2-5	3,5	707311,5
Невеликої тяжкості	60648	1-2	1,5	90972
Всього	520105	–	–	2832603,5

Розрахований
таким чином індекс суспільної небезпечності злочинності може порівнюватися з
відповідним показником щодо даної територіальної одиниці за інші роки, але є
непридатним для порівняння з індексами суспільної небезпечності інших
територіальних одиниць. Для такого порівняння необхідно співвіднести показник
ступеня тяжкості злочинності з кількістю населення даної території, так як при
розрахунку коефіцієнту злочинності.

Для визначення
бальної оцінки кожного складу злочину можуть використовуватися й інші методи:
оцінка кожного складу злочину групою експертів; вирахування у балах середнього
розміру покарання, встановленого за вчинення злочину кожного складу у
відповідних статтях Особливої частини КК України; вирахування середнього
розміру покарання, яке накладено судами за вчинення злочинів кожного складу у
певному році. Але використання цих методів передбачає проведення спеціальних
досліджень, значних витрат часу, матеріальних та людських ресурсів, що у
прикладному кримінологічному аналізі злочинності є недоцільним.

 

 

5. Порівняльний аналіз стану
злочинності у різних територіальних одиницях

Адекватна оцінка стану злочинності
в певній територіальній одиниці потребує порівняння показників злочинності в
ній з відповідними показниками в інших територіальних одиницях. Для порівняння
можуть використовуватися дані щодо територіальної одиниці або одиниць одного
рівня (масштабу) з аналізованою, більшої територіальної одиниці, до якої
аналізована входить як її частина, та ще більших територіальних одиниць до
рівня країни.

Таке порівняння дозволяє визначити
місце за станом злочинності певної територіальній одиниці відносно інших
територіальних одиниць, що робить оцінку стану злочинності більш повною та
змістовною, дозволяє розглянути її в контексті більш масштабних кримінологічних
процесів.

Порівняння стану злочинності у
територіальних одиницях кожного виду рекомендується здійснювати за наступною
схемою:

• Україна – інші країни. Країни для
  порівняння можуть бути розбиті на групи: країни, що межують з Україною;
  країни-члени СНД, країни, близькі за чисельністю населення; розвинені країни;
  європейські країни тощо;
• Автономна Республіка Крим або
  область – Україна, Автономна Республіка Крим, інші області;
• район – Автономна Республіка Крим
  або область, інші райони Автономної Республіки Крим або області. Можливий відбір
  для порівняння тільки районів з близькими демографічними та
  соціально–економічними характеристиками;
• місто – Автономна Республіка Крим
  або область, близькі за чисельністю населення або іншою ознакою (промислові
  центри, транспортні вузли, курорти, порти тощо) міста Автономної Республіки
  Крим або області, інші міста України з аналогічними ознаками;
• район у місті – міста України,
  близькі за чисельністю населення, дане місто, інші райони даного міста;
• селище або село – район Автономної
  Республіки Крим або області, селища або села, близькі за чисельністю населення.
• регіон – Україна, інші регіони
  України;
• мікрорайон – місто, райони міста,
  інші мікрорайони даного міста.

Враховуючи мету та завдання кримінологічного
аналізу для порівняння можуть також залучатися дані щодо стану злочинності в
територіальних одиницях зарубіжних країн одного рівня (департаментах, землях,
містах тощо).

Для порівняння мають
використовуватися тільки відносні показники, в яких врахована різниця між
територіальними одиницями, тобто коефіцієнти різних видів. Показники динаміки
можна порівнювати лише тоді, коли абсолютні
величини в обох порівнюваних рядах динаміки розрізняються не істотно.

Порівнювані дані можуть бути
представлені у таблицях та діаграмах різним чином. Це можуть бути показники
стану злочинності у територіальних одиницях одного рівня, одній територіальній
одиниці та іншій територіальній одиниці, до якої перша входить як частина, у
територіальних одиницях одного рівня та територіальній одиниці, частини
території якої вони складають тощо. Дані можуть відображати стан злочинності у
певних територіальних одиницях за один або декілька років, тобто
характеризувати їхню динаміку

У таблицях зі значним обсягом
порівняльного матеріалу доцільно поміщати лише значення одного показника.

Приклад

Коефіцієнт злочинності в Україні та найбільш
розвинутих

країнах світу в 1991 – 2000 рр. у розрахунку на 100
тис. всього населення

(за даними Інтерполу та ООН)

Країна	Роки
	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000
Фінляндія	15891,7	16189,2	15755,7	14798,6	14803,4	14617,3	14026,72	14405,3	10041,5	10448,7
Швеція	13871,8	13750,0	13621,9	12620,3	12982,0	13520,9	13520,9	–	–	–
Канада	12476,9	13296,6	10954,7	10351,6	9162,7	9079,7	8690,8	8452,5	9037,2	9039,4
Данія	–	10399,3	10557,0	10524,6	10333,6	10065,1	10068,3	9427,5	9538,8	9732,5
Нідерланди	7837,9	10180,9	10204,9	–	7928,4	9315,3	7819,7	7807,7	8428,5	8568,3
Німеччина	6649,0	7837,5	8336,7	8037,7	8178,6	8124,9	8030,7	7868,9	7902,3	7855,2
Норвегія	5220,9	5465,9	5773,6	–	9166,7	9376,2	9770,2	10048,1	7324,9	7652,9
Франція	6581,0	6659,6	6748,0	6782,7	6316,5	6135,0	5972,3	6095,6	6201,9	6556,4
Австрія	6074,3	6420,7	6263,0	6313,8	6057,9	6033,0	5975,0	5940,0	–	–
Бельгія	3639,6	3590,9	3431,0	5833,1	7106,3	7137,6	8072,1	8478,2	–	–
Ізраїль	5310,5	5982,4	5548,2	5191,0	5315,9	5786,3	6531,2	5017,0	–	–
США	5897,8	5660,2	5483,0	5374,4	5277,6	5078,9	4922,7	–	9268,4	–
Швейцарія	5631,3	5457,0	5402,1	5168,5	4980,7	5079,3	5460,6	5405,57	4483,9	3907,2
Італія	4612,9	4164,8	–	3828,0	3993,6	4240,6	4271,7	4214,1	4104,7	3813,9
Греція	3576,1	3698,8	3492,8	2959,3	3207,7	3406,2	–	3759,1	2469,4	1020,9
Ірландія	2679,4	2710,0	2811,9	2867,0	2911,5	2863,2	2581,7	2278,7	2309,6	–
Іспанія	2482,8	2401,8	2447,5	2286,6	2303,3	2360,4	2344,2	2312,4	2458,9	2360,4
Японія	1450,0	1466,3	1509,7	1490,3	1485,8	1504,3	1570,1	1670,9	1737,8	1960,7
Україна	780,7	921,4	1033,1	1096,1	1234,4	1187,0	1155,3	1140,6	1080,1	1070,2

У більш компактних таблицях можуть
наводитися показники динаміки певних абсолютних або відносних показників.

Приклад

Коефіцієнт
злочинності в Україні та інших країнах колишнього СРСР

в 1991 – 2000 рр. у
розрахунку на 100 тис. всього населення

(за даними Інтерполу
та ООН)

Країна	Роки
	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000
Білорусь	–	–	–	–	6127,5	1179,2	1 254,58	1204,0	1272,3	1321,1
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	–	–	–	–	-80,8	6,4	-4,0	5,7	3,8
Естонія	2116,5	2750,3	2477,5	2382,6	2652,9	2399,1	2802,2	3144,9	3257,8	3653,5
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	29,9	-9,9	-3,8	11,3	-9,6	16,8	12,2	3,6	12,1
Росія	1463,2	1856,5	1878,9	1778,9	1862,7	–	1 629,30	1759,5	2020,8	1987,5
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	26,9	1,2	-5,3	4,7	–	–	8,0	14,8	-1,6
Литва	1199,1	–	–	–	1643,8	1790,9	1995,2	2056,6	2068,3	2209,5
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	–	–	–	–	8,9	11,4	3,1	0,6	6,8
Латвія	–	2374,2	2027,3	1597,3	1547,4	1518,7	1486,6	1491,8	1640,0	1872,4
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	–	-14,6	-21,2	-3,1	-1,9	-2,1	0,4	9,9	14,2
Казахстан	–	–	–	–	1080,1	1176,2	1038,8	–	–	–
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	–	–	–	–	8,9	-11,7	–	–	–
Україна	780,7	921,4	1033,1	1096,1	1234,4	1187,0	1155,3	1140,6	1080,1	1070,2
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	18,0	12,1	6,1	12,6	-3,8	-2,7	-1,3	-5,3	-0,9
Молдова	–	–	–	–	632,5	908,0	1042,2	957,1	880,8	856,7
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	–	–	–	–	43,5	14,8	-8,2	-8,0	-2,7
Узбекистан	–	–	409,2	334,4	–	286,9	291,2	299,8	–	–
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	–	–	-18,3	–	–	1,5	2,9	–	–
Вірменія	359,3	437,1	267,3	160,4	269,0	330,1	325,9	283,3	297,9	356,9
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	21,7	-38,9	-40,0	67,6	22,7	-1,3	-13,1	5,1	19,8
Грузія	–	–	–	325,0	290,7	267,6	255,2	286,0	258,9	275,1
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	–	–	–	-10,5	-8,0	-4,6	12,1	-9,5	6,2
Азербайджан	214,0	304,7	243,3	247,4	265,1	232,6	214,9	187,9	201,8	195,6
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	42,4	-20,1	1,7	7,1	-12,2	-7,6	-12,6	7,4	-3,1

За допомогою даних, наведених у
таблиці, можна підтвердити висновок про некоректність порівняння показників
динаміки величин, які істотно розрізняються між собою. Так, у 1995 р.
коефіцієнт злочинності в Україні зріс порівняно з показником 1994р. на
12,6%, а у Вірменії на 67,6%, тобто у 5,4 разу більше, ніж в Україні. Але
абсолютний приріст коефіцієнта злочинності в Україні склав 1234,4-1096,1=138,3,
а у Вірменії – 269,0-160,4=108,6, тобто реально в Україні цей показник зріс на
29,7 одиниці більше, ніж в Вірменії. Така різниця у показниках динаміки
пов’язана з великою різницею у величині відсотка динаміки в обох країнах: в
Україні він становив , а у Вірменії – . У таких випадках припустимо констатувати лише збіг
тенденцій, але не порівнювати кількісні показники динаміки.

Представлення в одній діаграмі
даних щодо рівня злочинності територіальних одиниць, з яких одна є частиною
другої, за певний період часу дозволяє не тільки зіставити рівень злочинності в
обох територіальних одиницях, але й визначити характер динаміки зазначених
показників, встановити спільні риси обох рядів динаміки та відмінності між
ними.

Приклад

 

При порівнянні показників стану
злочинності у територіальних одиницях одного рівня та у територіальній одиниці
більш високого рівня, яка включає всі попередні, доцільно будувати ранжируваний
за величиною показника у кожному регіоні перелік цих територіальних одиниць. Це
дає можливість точно визначити місце територіальної одиниці за станом
злочинності серед інших територіальних одиниць одного рівня та більшої
територіальної одиниці, а також розбити територіальні одиниці одного рівня на
групи за величиною порівнюваного показника.

Приклад

Перелік регіонів
України, ранжируваних за величиною коефіцієнта злочинності на 100 тис. всього
населення у 2004 р.

Оцінка територіальної
розповсюдженості злочинності передбачає аналіз того, як сукупність злочинів та
інших показників злочинності, зареєстрованих на певній території (ціле),
розподіляється по територіальних одиницях більш низького рівня, з яких
складається дана територія (частини). Аналізуються дані щодо територіальних одиниць
на рівень нижче базової території: Україна – регіони (АРК, області, міста Київ
та Севастополь), регіон – райони тощо.

Кримінологічний зміст оцінки
територіальної розповсюдженості злочинності полягає у визначенні характеру
розподілу злочинності по територіальних одиницях, які у сукупності складають
базову територію, ступеня його рівномірності, встановленні територіальних
одиниць, у яких спостерігається найбільший та найменший рівень злочинності.

Основним показником, який
характеризує територіальну розповсюдженість злочинів, є частка злочинів (осіб,
що їх вчинили тощо), яка припадає на кожну територіальну одиницю, що входить до
базової території. Відповідні дані можуть бути представлені у вигляді таблиць
або діаграм різного виду, характеризувати територіальне розповсюдження
злочинності за один або декілька років. Для того, щоб порівняти рівень
злочинності (рівень злочинної активності тощо) в окремих територіальних
одиницях доцільно розраховувати також коефіцієнти інтенсивності злочинів
(злочинної активності тощо) і аналізувати ці дані разом з показниками часток.

Приклад

Переліки районів м. Києва, ранжируваних за
величинами часток зареєстрованих злочинів, вчинених в цих районах, та
коефіцієнтів

злочинності у
2002 р.

У залежності від мети і завдань
кримінологічного аналізу оцінка територіальної розповсюдженості може
здійснюватися щодо інших показників злочинності – окремих видів злочинів, осіб,
що їх вчинили, потерпілих тощо.

 

 

6. Показники латентності
злочинності

Латентна
або прихована злочинність – це сукупність злочинних діянь, що були реально
вчинені, але не стали відомі органам кримінального судочинства і, відповідно,
не були відображені в офіційній статистиці. До показників латентності належать
кількість реально вчинених злочинів взагалі або злочинів окремих складів, які
через певні причини залишилися поза реєстрацією; частки
таких злочинів від числа всіх зареєстрованих злочинів або зареєстрованих
злочинів певних складів; коефіцієнт латентності – число, яке виражає приблизне
відношення кількості злочинів поза обліком до кількості зареєстрованих
злочинів. Дані щодо латентності злочинів мають імовірнісний характер і повинні
зважено використовуватися в процесі кримінологічного аналізу злочинності.

Показники
латентності можуть бути встановлені на основі експертного опитування фахівців.
Ймовірна кількість реально вчинених злочинів розраховується шляхом збільшення
кількості зареєстрованих злочинів на величину цієї частки або множення
кількості зареєстрованих злочинів на коефіцієнт латентності.

Приклад

Коефіцієнти латентності злочинів в N-ському районі
м. К. у 2004 р.,

визначені за
результатами експертного опитування

Вид (склад) злочину	Кількість зареєстрованих злочинів	Коефіцієнт латентності	Ймовірна кількість фактично вчинених злочинів
Умисні вбивства	7	1	7
Умисні тяжкі тілесні ушкодження зі смертельними наслідками	5	1	5
Умисні тяжкі тілесні ушкодження	28	2	56
Зґвалтування	1	3	3
Розбої	28	2	56
Грабежі	130	3	390
Вимагання	9	4	36
Крадіжки	643	4	2572
з них : крадіжки з квартир	255	2	510
Шахрайство	50	3	150
Хуліганство	39	3	117
Незаконне носіння, зберігання зброї, боєприпасів	32	5	160
ДТП зі смертельними наслідками	14	1	14
Незаконне заволодіння транспортними засобами	63	1	63
Незаконний обіг наркотиків	427	4	1708
Одержання хабара, давання хабара (ст. 368 – 369)	9	5	45
Інші злочини	52	3	156
Всього	1792	–	6048

Кількість
зареєстрованих злочинів в районі складала 1792, фактично вчинених – 6048, тобто
у 3,4 разу більше ніж зареєстрованих.

При
здійсненні кримінологічного аналізу можуть бути використані результати раніше
проведених експертних опитувань щодо коефіцієнтів злочинності окремих складів
злочинів, що значно спростить аналітичну роботу.

Інший
метод передбачає здійснення аналізу матеріалів про відмову у порушенні
кримінальної справи. За його результатами визначається відсоток матеріалів по
кожному складу злочину, за якими було необґрунтовано відмовлено у порушенні
кримінальної справи, і визначається кількість фактично вчинених злочинів. Недоліками цього методу є необхідність
проведення спеціального досить тривалого та складного додаткового дослідження і
обмежена кількість складів злочину, ступінь або коефіцієнт латентності яких
можна встановити таким чином. Зокрема, це неможливо зробити щодо економічних,
службових та інших злочинів, де відсутні потерпілі.

Для
встановлення ступеня латентності злочинів може бути використано спеціальне
опитування громадян. В ході такого опитування мають з’ясовуватися, шляхом
постановки спеціально адаптованих для громадян запитань, кількість осіб, які
протягом року, що передує періоду опитування, стали жертвами злочинів, у тому
числі, окремих видів злочинів та кількість осіб, які з певних причин не
заявляли до правоохоронних органів про вчинені щодо них злочини.

Такі
репрезентативні для усієї країни опитування регулярно здійснюються у США, ФРН
та деяких інших країнах, а також на міжнародному рівні в рамках довгострокового
проекту, який здійснюється Міжрегіональним Інститутом ООН з вивчення
злочинності і правосуддя (UNICRI), починаючи з 1989 р. В ньому беруть участь
більше 50 країн світу, в тому числі у 1997 та 2000 рр. – Україна.

Приклад

Ступінь віктимізації населення України по окремих
видах злочинів

(у % до загальної кількості опитаних)

Види злочинів	“Від яких злочинів Ви постраждали протягом останнього року “(% від загальної кількості опитаних)
	Опитування населення, проведене в м. Києві по програмі UNICRI		Щорічні опитування учнівської та студентської молоді, проведені в м. Києві НДІ НАВСУ
	1996 N=1000	1999 N=1509	1998 N=377	1999 N=441	2000 N=474	2001 N=426	2002 N=447
Обман покупців	67,9	52,5	Немає даних	51,5	65,0	72,1	–
Кишенькова крадіжка	20,1	16,2	31,3	24,9	18,8	28,3	26,8
Хуліганство	Немає даних	Немає даних	15,9	14,7	19,4	10,6	20
Хабарництво	11,2	17,0	12,5	15,7	18,5	18,1	18,3
Крадіжка з квартири приватного будинку, дачі	3,2	2,0	9,8	9,5	15,8	10,6	12,8
Обман або зловживання довірою з метою заволодіння майном (шахрайство)	Немає даних	Немає даних	9,3	8,6	6,8	9,4	21
Крадіжка деталей та майна з автомобіля	10,1	15,8	6,6	8,8	10,5	5,6	–
Вимагательство грошей або послуг шляхом погроз	Немає даних	Немає даних	6,6	5,0	8,9	7,5	–
Автовандалізм	11,7	7,8	Немає даних	4,5	3,8	4,0	–
Знищення або пошкодження майна	Немає даних	Немає даних	5,3	2,7	4,6	4,9	–
Порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило серйозну шкоду	Немає даних	Немає даних	4,5	3,2	5,5	4,2	–
Умисне спричинення тілесних ушкоджень, побиття	Немає даних	Немає даних	4,5	3,6	8,0	4,7	13,8
Напад з метою заволодіння майном (грабіж або розбій)	5,2	2,6	4,2	5,2	7,2	2,6	11
Крадіжка або угон автомобіля	0,3	0,6	1,6	2,0	2,1	2,8	3,4
Зґвалтування, замах на зґвалтування	1,7	1,1	0,5	3,2	3,0	5,2	6,7
Усього осіб, які постраждали від злочинних посягань (у %)	68,1	58,2	64,5	51,7	47,7	44,4	54,6

Шляхом аналізу цих даних, зокрема відсотку осіб, які не
зверталися до правоохоронних органів з приводу вчинених щодо них злочинів,
можна визначити показник латентності злочинів окремих складів. Ці дані характеризують
одну з важливих сторін криміногенної ситуації за певний період часу на певній
території – ступінь віктимізації, тобто ураженості злочинністю цієї території,
зокрема рядом загальнокримінальних злочинів. Натомість цей метод, як і
попередній, не дозволяє оцінити показник латентності всіх складів злочинів.