1.3. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

1.3. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

1.3.1. Сутність життєдіяльності, основні поняття та визначення. Проблеми життєдіяльності. Поняття безпеки

Безпека життєдіяльності – це одна з молодих наук, які почали розвиватися в Україні за роки незалежності. Кожна наука має власний методологічний апарат, структуру досліджень, мову. Виходячи з цього, безпека життєдіяльності це така характеристика життя і діяльності людини, що відображає збалансованість чинників, які загрожують життю людини, та чинників, які запобігають наслідкам дії таких загроз . Основними чинниками які характеризують загрози є чинники небезпеки та безпеки. Серед характеристик сфери життя людини БЖД є однією з найважливіших . Як більш загальну характеристику цієї сфери життя людини використовують термін “Якість життя”.

Всесвітня організації охорони здоров’я дає таке означення небезпеки: “Це ситуація в довкіллі, при якій в певних умовах можливе виникнення чинників, здатних призвести до одного або сукупності небажаних наслідків для людини чи навколишнього середовища. Такими небажаними наслідками можуть бути: відхилення в здоров’ї людини (захворювання або смерть); погіршення стану довкілля.

Сутність основних понять безпеки життєдіяльності стає більш зрозумілою коли їх розглядати із загально-філософських позицій. Філософи вважають, що життя – це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення. Вся сукупність видів людської активності узагальнюється поняттям діяльність. Саме діяльність і відрізняє людину від інших живих істот, вона є формою активності, яка притаманна лише людині, тобто необхідною умовою існування людського суспільства. Діяльністю займаються всі: діти, дорослі, люди похилого віку, тому безпека діяльності стосується всіх людей Форми діяльності можуть бути самими різноманітними. Вони охоплюють практичні, інтелектуальні і духовні процеси, які протікають в побуті, громадській, культурній, виробничій, науковій, освітній та інших сферах життя.

Життєдіяльність можна означити як процес існування та самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і можливостей.

Основним поняттям безпеки життєдіяльності є поняття безпеки.

Безпека – це стан діяльності, при якому з певною ймовірністю виключається прояв небезпек. Безпека – це мета, а безпека життєдіяльності – засоби, шляхи, методи її досягнення.

Небезпечності – це складові будь-якого процесу, або явища, що характеризуються фізичними, хімічними та біологічними діями з несприятливими наслідками для людини та навколишнього середовища. Вони мають такі характерні ознаки: загроза функціонуванню органів і організму людини в цілому (загроза життю), зміна психіки, поведінкових реакцій, матеріальні втрати, шкода здоров’ю, забруднення навколишнього середовища.

За природою походження небезпечності бувають абіотичні, біотичні і антропічні – вплив сучасної діяльності людини з негативним проявом наслідків; небезпечності, які пов’язані з віддаленою минулою діяльністю людини називаються антропогенними. В класифікаціях небезпечностей окремо виділяють соціально економічний напрямок: технічні, природноекологічні, соціально-економічні та військові. В окрему групу небезпечностей виділяють реальні та потенційні (приховані) небезпечності.

Небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення чи пошкодження. Небезпека – важливе поняття курсу безпека життєдіяльності, що об’єднує явища, процеси, об’єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров’ю людини (рис. 1.11). Небезпека властива всім системам, які мають енергію або хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти. Небезпеки підстерігають людей не тільки на виробництві, а в усіх сферах діяльності, тому вивчення проблеми травматизму у виробничій сфері в системі загальної безпеки життєдіяльності є лише часткою загальної проблеми БЖД. Причин виникнення небезпек є дуже багато, але найголовнішою серед них є людина. При розпізнаванні небезпек виходять з принципу “все впливає на все”, тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе, а підлягати небезпеці також може все живе і неживе.