1.4.9. Правила розпалювання вогнища. Забезпечення водою та їжею.

1.4.9. Правила розпалювання вогнища. Забезпечення водою та їжею.

Повідомлення про своє місце знаходження. Орієнтування за природними ознаками

Розвести багаття (рис. 1.30) в будь-яку погоду не зовсім легко. Перед тим як розпалювати вогнище, треба вибрати і розчистити місце . Добре, якщо у людини, яка потрапила в автономну ситуацію, знайдуться сірники для розпалювання вогнища. Якщо є навички, можна добути вогонь без сірників за допомогою підручних засобів. В першу чергу треба підготувати сухий трут. Для цього треба сильно подрібнити суху кору дерева або використовувати деревний пил зі стовбура. Як трут можуть використовуватись нитки, частини одягу, марля, вата, пух, пташині гнізда тощо. Отримати іскру для запалювання труту найпростіше за допомогою кременю і куска металу. Якщо нема кременю, використовуйте камінь. Треба тримати камінь над трутом і сильно ударяти по ньому тупою стороною ножа або будь-яким іншим куском металу, направляючи іскри на трут. Як тільки трут почне тліти, слід обережно роздути його до появи полум’я і запалити тріски.

Є інший спосіб добування вогню, відомий ще тисячоліття тому. Треба взяти сухий дерев’яний брусок. Потім зробити загострений з одного кінця сухий дерев’яний стрижень. Цей стрижень повинен бути зроблений з більш твердого дерева, ніж брусок. Після цього зробити розтяжку у вигляді лука і упор із заглиблення для зручності натискання рукою (рис. 1.31). Швидко рухаючи луком, ви обертаєте “свердло”, яке вставлене в отвір бруска дерева. Шматок нагріваючись займається. Отвір в бруску треба обкласти легкозаймистим матеріалом: сухим мохом, ватою, порохом.

Добрий результат дає застосування кременю від запальничок. Декілька таких кременів, вставлених в автоматичний олівець (замість грифеля), є незмінним атрибутом аварійного запасу туриста. Щоб отримати сніп іскор, достатньо чиркнути кременем по шорсткій поверхні каменю або металу.

Для розпалювання вогнища можна використовувати сухий папір, бересту, зняту з сухої берези чи пенька, суху траву або хвою. Все це слід покласти у вигляді куреня і підпалити. Коли полум’я охопить названі матеріали, потрібно підкладати більші дрова. В такому випадку жар весь час буде в центрі, і таке вогнище не затухне. Нові дрова у вогнище підкладають невеличкими порціями. Класти їх треба по одній не щільно, щоб забезпечити хороше надходження повітря. Коли з’явиться достатня кількість жару, можна підкладати будь-які, навіть сирі дрова.

Людині, яка опинилась в умовах автономного існування в лісі, треба застосовувати усі заходи для забезпечення себе їжею. Постає питання: “Чим харчуватися “. Звичайно, в першу чергу рослинною їжею. З давніх давен людина вживає лісові ягоди, горіхи, гриби і дикорослі овочі – щавель, черемшу, папороть та інші дари природи. На території України росте велика кількість рослин, частково або повністю придатних в їжу. Більшість з них можна вживати в сирому вигляді. Звичайно, не вся рослинна їжа смачна і ситна, але вона може протягом тривалого часу підтримувати сили людини.

В лісах зустрічається багато трав’янистих рослин, кущів і дерев, які дають їстівні плоди: чорниця, малина, суниці, горобина, черемуха та ін. Їстівні бруньки сосни, хвоя молодих гілочок модрини, трав’янисті рослини – черемша, кропива, заяча капуста.

Серед численних їстівних рослин є і отруйні. Від вживання незнайомих рослин, ягід, грибів краще утриматись. Не можна їсти рослини, які виділяють на зламі подібний до молока сік, кістки і насіння плодів і ягід, гриби з неприємним запахом, цибулини без характерного запаху цибулі або часнику.

Непрямою ознакою їстівної рослини може бути: плоди, які покльовані птахами; багато кісток, шкірок біля плодового дерева; пташиний послід на гілках, стовбурах; плоди, виявлені в гніздах і норах.

В умовах автономного існування рибальство є досить доступним способом забезпечення себе їжею. Риба має більшу енергетичну цінність, ніж рослинні плоди. Риболовну снасть можна виготовити з підручних матеріалів. Так, волосінь – з розпущених зав’язок черевиків, ниток, які витягнуті з одягу, розплетеної мотузки; гачки – зі шпильок, сережок, заколок від значків, “невидимок”, а блесну – з металевих ґудзиків, монет тощо. М’ясо риби можна їсти сирим, але краще нарізати його на вузькі смужки, висушити їх на сонці, так вони стануть смачнішими і довше будуть зберігатися.

Добувати їжу можна і примітивними засобами полювання. Полювання – найважливіший спосіб забезпечення їжею взимку. Дрібних тварин і птахів добувати порівняно неважко. Для цього можна використовувати пастки, петлі тощо. Добуте м’ясо тварини, птаха підсмажують на примітивному вертелі.

В лісі, лісисто-болотній місцевості пошук води, як правило, не складний. Воду з джерел, гірських річок і струмків (рис. 1.32) можна пити сирою. 

Але перед тим як втамувати спрагу водою із стоячих водойм, її слід очистити від домішок і знезаразити. Для очищення можна виготовити прості фільтри з декількох шарів тканини, з пустої консервної банки, пробивши в дні невеликі отвори, а потім наповнити піском. Можна викопати неглибоку ямку за півметра від краю водойми, і вона через деякий час наповниться чистою, прозорою водою.

В давні часи люди для знезараження води використовували бузину. Для тамування спраги вони знаходили бузину, рубали її і кидали в лісову калюжу, болотну воду. Приблизно через півгодини сміливо пили і не боялись отруєнь. Непоганим дезінфікуючим засобом є срібло Тому всі срібні прикраси, які є на людях. Однак найнадійніший спосіб знезараження води – кип’ятіння.

Якщо у вас є працюючий мобільний телефон, то повідомити про своє місцезнаходження нескладно. Але якщо такої можливості немає Конкретні засоби повідомлення про своє місцезнаходження залежать від багатьох умов: місця перебування, фізичного стану, наявності технічних засобів зв’язку. У більшості випадків достатньо голосно закричати, покликати людей на допомогу і проблема з вашим “ув’язненням” буде відразу вирішена. Якщо ніхто на ваші заклики не відзивається, беріть в руки будь-який предмет, яким можна стукати, і подавайте сигнали порятунку стуком. Щоб ефект від такого способу був найбільшим, визначте, який з оточуючих предметів дає найгучніший звук. Продовжуйте стукати по цьому предмету.

Якщо вам не пощастило і ви застрягли у ліфті, натисніть на кнопку виклику диспетчера і повідомте йому про поломку, далі дійте за його вказівками.

Запам’ятайте! Треба проявляти винахідливість та розумну ініціативу, щоб повідомити людей про своє місцезнаходження.

В практиці були випадки, коли в лісі люди гинули лише тому, що не вміли подати сигнал рятувальникам. Відомо, димом вогнища люди здавна користувалися для подання сигналів про небезпеку для свого життя. І в наші дні вогнище залишається одним з найефективніших засобів аварійної сигналізації. Щоб своєчасно подати сигнал пошуковому вертольотові (літаку), вогнище запалюють завчасно. Щоб стовп диму був густим і чорним, у вогнище, яке добре розгорілось, підкидають свіжу траву, зелене листя, сирий мох. Привернути увагу суден, які проходять повз вас, можна розмахуючи полотнищем, прив’язаним до жердини, весла тощо. Під час дрейфу в тумані подавайте шумові сигнали.

Серед природних ознак найкраще орієнтуватися за Сонцем та зорями. Якщо опівдні встати спиною до Сонця, то тінь покаже на північ, відповідно південь буде позаду, схід – праворуч, а захід – ліворуч. Інакше кажучи, найкоротша тінь від предмета вказує на північ і, одночасно, найкоротша тінь “фіксує” полудень.

Під час орієнтування на місцевості вночі Полярна зірка – остання в “ручці ковша” сузір’я Мала Ведмедиця – завжди вказує на північ (рис 1. 33). Відшукати її можна, подумки продовживши лінію, яка з’єднує крайні зірки в ковші сузір’я Велика Ведмедиця і відклавши на ній п’ять відрізків, приблизно рівних між цими зірками. В ситуації, коли сузір’я Велика Ведмедиця закрите хмарністю або розташоване надто низько на небі, відшукати Полярну зорю може допомогти сузір’я Касіопея. Воно розташоване майже завжди напроти сузір’я Велика Ведмедиця і так само обертається навкруги Полярної зорі Сузір’я Касіопея складається з п’яти яскравих зір, які нагадують сильно сплюснуту букву “М” Полярна зірка розташована прямо навпроти центральної зірки сузір’я приблизно на такій же відстані, що і від Великої Ведмедиці (рис. 1.33).

Підказати напрямок на північ може Чумацький Шлях – густо “розсипані” дрібні зорі, що перетинають небо широкою смугою, яка орієнтована в лінії північ-південь. Але цей спосіб є приблизним.