3.1.5. Гарантії прав громадян на охорону праці

3.1.5. Гарантії прав громадян на охорону праці

Згідно з діючим законодавством на всіх підприємствах, в установах, організаціях роботодавцями створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, робота машин, механізмів, устаткування, стан засобів колективного та індивідуального захисту, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці (рис. 3.9).

До початку роботи роботодавець зобов’язаний роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які ще не усунуті, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я умов праці роботодавець зобов’язаний повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.

Працівник має право:

– Розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не дотримується законодавства про охорону праці, умов колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, який передбачений колективним договором, але не менше від тримісячного заробітку.

– Відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я, його або людей, які його оточують За період простою з цієї причини за працівником зберігається середній заробіток.

Усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню роботодавцем від нещасних випадків і професійних захворювань.

Із фонду соціального страхування здійснюються виплати працівникові за період його тимчасової непрацездатності або як відшкодування шкоди та одноразова допомога. Роботодавець зобов’язаний повернути зазначені суми до фонду соціального страхування, якщо нещасний випадок або професійне захворювання сталося з його вини. Законом передбачаються також пільги і компенсації працівникам за важкі і шкідливі умови праці та відшкодування разі ушкодження здоров’я.

3.1.6. Охорона праці жінок

Особлива увага в законодавстві приділяється охороні праці жінок (рис. 3.10).

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (не пов’язаних з фізичною працею або робіт з санітарного та побутового обслуговування).

Гранично допустиме навантаження для жінок при переміщенні вантажів почергово з іншою роботою (до 2 разів на годину) складає 10 кг, а переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кг.

Загальна маса вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні – 350 кг, а з підлоги – 175 кг .

Не допускається залучати до робіт в нічний час (з 22 до 6 год. ранку), надурочних робіт, робіт у вихідні дні та направляти у відрядження вагітних жінок і матерів, що годують грудьми, а також жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, що мають дітей у віці від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди.

Вагітні жінки переводяться на іншу, легшу роботу зі збереженням середнього заробітку на попередньому місці. Жінки, які мають дітей віком до трьох років, в разі неможливості виконання попередньої роботи, переводяться на іншу роботу зі збереженням середнього заробітку за місцем попередньої роботи до досягнення дитиною віку трьох років. Перед відпусткою по вагітності і пологам або безпосередньо після неї, жінці, за її заявою, надається щорічна відпустка залежно від стажу роботи на даному підприємстві.

Крім відпустки по вагітності і пологам, жінці, за її заявою, надається частково оплачувана відпустка до досягнення дитиною віку трьох років. За час відпустки зберігається місце роботи (посада) і виплачується допомога з держстрахування. Жінкам, що мають дітей у віці до півтора років, надаються, крім загальної перерви для відпочинку, додаткові перерви для годування дитини не рідше ніж через три години тривалістю не менше від 30 хв. кожна. Ці перерви включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком.

Не допускаються звільнення з ініціативи підприємства вагітних жінок, жінок що мають дітей у віці до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини до 14 років або дитини-інваліда, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.