ЧАСТИНА III. ГІГІЄНА ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ
Зміст сторінки:
ЧАСТИНА III. ГІГІЄНА ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ
Загальні поняття про умови праці
Людина, що працює, проводить на виробництві значну частину свого життя. Тому для її нормальної життєдіяльності в умовах виробництва треба створити санітарні умови, які б дали змогу їй плідно працювати, не перевтомлюючись та зберігаючи своє здоров’я. Для цього треба, щоб енергетичні витрати при праці компенсувалися відпочинком та умовами навколишнього середовища. Ці умови створюються забезпеченням працюючого:
– зручним робочим місцем;
– чистим повітрям, необхідним для нормальної життєдіяльності;
– захистом від дії шкідливих речовин та випромінювань, що можуть потрапити в робочу зону;
– нормованою освітленістю;
– захистом від шуму та вібрацій;
– засобами безпеки при роботі з травмонебезпечним обладнанням;
– робочим одягом та різними засобами індивідуального захисту (за необхідності);
– побутовими приміщеннями та спеціальними службами, що призначені створювати безпечні та нормальні санітарні умови праці;
– медичним обслуговуванням та санітарно-профілактичними заходами, що призначені для збереження здоров’я.
Санітарними нормами та нормами безпеки регламентуються розміри виробничих приміщень (табл. III. 1).
Параметри повітря у виробничих приміщеннях повинні відповідати санітарним нормам та ДСН 3.3.6.042-99 “Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”.
Таблиця ІІІ.1. Нормативні розміри виробничих приміщень
|
№ п/п |
Нормативні величини |
Найменше припустиме значення |
|
1. |
Ділянка виробничого приміщення на одного робітника |
4,5 м2 |
|
2. |
Об’єм виробничого приміщення на одного робітника |
15,0 м1 |
|
3. |
Висота одноповерхових будівель (від підлоги до низу несучих конструкцій покриття на опорі) |
3,0 м |
|
4. |
Висота поверхів багатоповерхових будівель |
3.0 м |
|
5. |
Висота приміщень від підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриття, покриття |
2,2 м |
|
6. |
Висота приміщення від підлоги до низу виступаючих конструкцій частин комунікацій і обладнання: |
|
|
а) в місцях регулярного проходу людей |
2,0 м |
|
|
б) в місцях нерегулярного проходу людей |
1,8 м |
|
|
7. |
Розміри пішохідних тунелів, галерей та естакад |
|
|
а) висота тунелем і галерей від рівня підлоги до низу виступаючих конструкцій |
2,1 м |
|
|
б) ширина тунелів, галерей і естакад |
1,5 м |
|
|
8. |
Розміри транспортних і комунікаційних тунелів, галерей і естакад: |
|
|
а) висота проходів |
1,9 м |
|
|
б) ширина проходів при одному транспортері |
0.75 м |
|
|
в) ширина проходів між двома стрічковими конвеєрами |
1,0 м |
|
|
г) ширина проходів при розміщенні трубопроводів, кабелів та інших комунікацій |
0,7 м |
|
|
9. |
Відстань між машинами, машиною та частинами будівлі |
0,8 м |
|
10. |
Ширина воріт для в’їзду в приміщення залізничного транспорту |
4,9 м |
|
11. |
Ширина воріт для в’їзду в приміщення автомобільного транспорту: |
|
|
а) ширина автомобіля до 2,0 м |
2,0+0,7 м |
|
|
б) ширина автомобіля до 2,8 м |
2,8+1,0 м |
|
|
в) ширина автомобіля більше як 2,8 м |
2,8+1,2 м |
|
|
12. |
Кут нахилу стаціонарних металевих драбин для постійного користування, не більше |
45° |
|
13. |
Ширина проходів з обох боків |
0,8 м |
Санітарні вимоги до забруднення повітря робочої зони, випромінювань, освітленості, забезпечення спецодягом та засобами індивідуального захисту, забезпечення побутовими приміщеннями та спеціальними службами, що створюють нормальні умови для праці та інші відомості наводяться в нормативних документах, ГОСТах, ДНАОПах, санітарних нормах, будівельних нормах та правилах та інших нормативних документах, що обов’язкові для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями України.
РОЗДІЛ 10. ПОВІТРЯ РОБОЧОЇ ЗОНИ
10.1. Загальні відомості
Людина під час праці витрачає енергію, яку накопичив її організм за рахунок харчування. Інтенсивність витрат енергії залежить від характеру та інтенсивності праці, а також від параметрів навколишнього середовища і, в першу чергу, від стану повітря в приміщенні. Стан повітря робочої зони в виробничому приміщенні називають мікрокліматом або метеорологічними умовами.
Мікроклімат або метеорологічні умови виробничих приміщень визначаються за такими параметрами:
– температурою повітря в приміщенні, °С;
– відносною вологістю повітря, %;
– рухливістю повітря, м/с;
– тепловим випромінюванням, Вт/м3.
Всі ці параметри поодинці, а також у комплексі впливають на фізіологічну функцію організму – його терморегуляцію і визначають самопочуття. Температура людського тіла повинна залишатися постійною, у межах 36-37 С, незалежно від умов праці.
Тому при зміні зовнішніх умов середовища терморегуляція в організмі людини відбувається за рахунок посилення або послаблення фізіологічних процесів, що обумовлюють теплоутворення в організмі, а також впливають на тепловіддачу тіла людини в навколишнє середовище. Тепло відводиться від тіла людини випромінюванням, конвекцією, кондукцією та випаровуванням вологи. Коли температура повітря нижча за температуру шкіри людини, втрати тепла організмом відбуваються, переважно, за рахунок конвекційного і радіаційного переносу тепла. Якщо температура поверхні тіла дорівнює температурі навколишнього повітря або вища за неї, то тепловтрати тіла відбуваються лише за рахунок випаровування вологи.
Вологість повітря впливає на теплообмін, переважно, на віддачу тепла випаровуванням. Середній рівень відносної вологості 40-60% відповідає умовам метеорологічного комфорту у стані спокою, або при дуже легкій фізичній праці.
На конвективне теплоперенесення впливає різниця між температурою шкіри людини і оточуючого людину повітря, а також стан шкіри та швидкість переміщення повітря вздовж поверхні шкіри, тобто рухливість повітря. З деякими припущеннями, можна стверджувати, що радіаційний тепловий потік відводить тепло від тіла людини, якщо температура шкіри людини вища за температуру поверхонь обладнання і стін приміщення, де працює людина, і навпаки – нагріває тіло людини, якщо температура цих поверхонь вища за температуру шкіри людини.
Променева енергія не поглинається оточуючим повітрям, а перетворюється в теплову енергію в поверхневих шарах опроміненого тіла. Потік теплових випромінювань складається, головним чином, із інфрачервоних променів. Передача тепла тепловою радіацією (тепловипромінюванням) залежить від температури поверхні та ступеня її чорноти: темні шорсткі поверхні випромінюють тепла більше, ніж гладкі блискучі. Від температури повітря передача теплоти випромінюванням не залежить. Інтенсивність праці (важкість праці) обумовлюється теплотворенням в організмі людини.
Кількість тепла, що виробляє людський організм, змінюється від 40-50 кДж/хв в стані покою до 3340 кДж/хв – при виконанні важкої роботи. Нормальне теплове самопочуття виникає за умови, що тепловиділення повністю сприймається оточуючим середовищем, тобто має місце тепловий баланс.
Здатність організму людини змінювати температуру шкіри (під одягом її середня температура 30-34 °С, а на окремих відкритих ділянках вона може знижуватись до 20 °С і нижче), а також зволожуватися за рахунок дії потових залоз, забезпечує регулювання теплообміну між тілом людини і навколишнім середовищем. Ця здатність організму і є терморегуляцією. При температурі повітря більше ЗО °С порушується терморегуляція організму, що може призвести до його перегріву. Підвищується температура тіла, настає слабкість, головний біль, шум у голові. Як наслідок, може статися тепловий удар, якщо роботи проводяться на дільниці, що опромінюється сонцем, або іншим джерелом тепла.
Робота при високій температурі повітря (- 31 °С) при вологості 80-90% призводить до зниження працездатності на 60% після 5 годин безперервної праці. При низьких температурах повітря може статися місцеве або загальне переохолодження організму, що веде до захворювання. Переохолодження супроводжується зниженням працездатності. Зниження відносної пологості до 25% і нижче погіршує захисні функції верхніх дихальних шляхів.
Впливає на людину також рухливість повітря. Людина відчуває дію повітря вже при швидкості руху 0,1 м/с. Переміщуючись вдовж шкіри людини, повітря здуває насичений водяною парою і перегрітий шар повітря, що обволікає людину, і тим самим сприяє покращенню самопочуття. При великих швидкостях повітря і низькій його температурі зростають втрати тепла конвекцією, що веде до переохолодження організму людини. Погіршення метеорологічних умов виробничого середовища, параметри яких комплексно впливають на стан самопочуття людини, призводять до пропорційного зниження працездатності.