Розділ 3. НЕГАТИВНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Зміст сторінки:
Розділ 3. НЕГАТИВНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
3.1. Характеристика небезпек природного, техногенного характеру та їх наслідки
У світі постійно виникають різного роду небезпеки, які пов’язані з природними катаклізмами, аваріями і катастрофами. Щороку кількість небезпек природного характеру зростає. Кінець XX століття та початок XXI принесли рекордну кількість природних катастроф, землетрусів, повеней, цунамі, — більше 700, — в яких загинуло понад 72 тисячі осіб, загальний збиток перевищив 80 млрд. доларів США. Яскравим прикладом є виникнення у 2005 році буревію “Катріна”, який своєю руйнівною силою спричинив цунамі, яке знищило місто Новий Орлеан (штат Луїзіана, США). Деякі явища простежуються й у нашій країні. Виникнення небезпечних ситуацій, як правило, загрожує життю людей, завдає великих матеріальних збитків, які вже сьогодні становлять майже 1 млрд. грн. на рік.
Небезпека — це негативна властивість матерії, яка проявляється в її здатності завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об’єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров’ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність людей.
Кожна людина відчуває небезпеку інтуїтивно і розуміє її значення по-своєму. Згідно з висновками експертів ООН, більшість людей пов’язують відчуття небезпеки з буденними проблемами і повсякчасними клопотами, а не з глобальними катастрофами чи міжнародними конфліктами. Захист житла, робочого місця, достатку” здоров’я, довкілля — основні критерії безпечного самопочуття людини. Відчуття небезпеки має також глибоко індивідуальний відтінок, який головним чином залежить від:
— рівня соціального і духовного розвитку особистості;
— ситуації і суспільного устрою, які позитивно чи негативно впливають на світосприйняття людини.
Ідентифікуючи небезпеки, необхідно виходити з принципу “все впливає на все”, тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе, а підлягати небезпеці також може все живе і неживе. Джерелами (носіями) небезпек е:
— природні процеси та явища;
— елементи техногенного середовища;
— людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки.
Небезпеки існують у просторі і часі та реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації. Небезпеки діють не вибірково, виникнувши, вони впливають на все матеріальне навколишнє середовище.
Перелік можливих небезпек налічує понад 150 найменувань і при цьому не вважається остаточним. Щоб проаналізувати, узагальнити негативні наслідки, а також розробити заходи, які дозволять їм запобігти, необхідно класифікувати самі небезпеки, джерела, що їх породжують та чинники (фактори), які їх спричиняють.
За тривалістю небезпеки поділяють на імпульсивні (діють миттєво або короткочасно) та кумулятивні (діють упродовж довгого часу).
Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації — за джерелами походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину тощо. Щодо джерел походження, то найбільш вдалою класифікацією небезпек життєдіяльності є така, згідно з якою всі небезпеки поділяють на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та воєнного характеру.
До небезпек природного походження відносять усі види стихійних лих. Стихійне лихо — це явище природи, яке зумовлює катастрофічну ситуацію, порушує нормальну діяльність населення, руйнує будівлі, споруди, загрожує життю і спричиняє загибель людей, тварин, знищує матеріальні та культурні цінності. Стихійне лихо дуже небезпечне, якщо виникло раптово. Воно наносить значні збитки народному господарству і часто призводить до загибелі людей. Стихійні лиха спостерігаються в Україні. Вони можуть охоплювати територію цілих реґіонів. Щороку в Україні виникає до 300 небезпек, спричинених стихійними лихами. Динаміку кількості надзвичайних ситуацій природного характеру за 1997—2005 роки наведено на рис. 3.1.
2005 року внаслідок небезпечних ситуацій природного характеру було завдано збитків на суму 239 млн грн, а кількість загиблих становила 80 осіб.
Природні небезпеки поділяють на: метеорологічні, топологічні, тектонічні.
Метеорологічні — урагани, бурі, шторми, смерчі, сильні морози, спека.
Ураган, буря, шторм — надзвичайно швидке і сильне, частково катастрофічне переміщення повітря, яке спричиняє загибель людей, тварин, знищує морські і річкові судна, руйнує будинки, споруди, а інколи і цілі населені пункти. Швидкість вітру під час урагану сягає 120—210 км/год. і більше, при штормі — 80—100 км/год.
Рис. 3.1. Динаміка кількості надзвичайних ситуацій природного характеру за 1997—2005 роки
6—8 березня 2002 року через сильний поривчастий вітер, який супроводжу вав-знати ся опадами, грозами, різким зниженням температури повітря, було пошкоджено дахи майже З тисяч будинків у Вінницькій, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій областях. Повалено 200 га лісових насаджень. Знеструмлена близько 2 тисяч населених пунктів, понад 600 сільських АТС. Під час надзвичайної ситуації загинуло 3 особи.
Шторми викликають сильне хвилювання моря.