4.2. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
Зміст сторінки:
4.2. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
Під надзвичайною ситуацією розуміють порушення нормальних умов життя і діяльності людей, об’єктів або територій унаслідок аварій, катастроф, стихійних лих або інших чинників, що спричинили або можуть спричинити загибель людей та значні матеріальні втрати.
За масштабами надзвичайні ситуації поділяють на:
— загальнодержавного рівня;
— регіонального рівня;
— місцевого рівня;
— об’єктового рівня.
Залежно від причин виникнення, фізичної сутності та впливу на навколишнє середовище надзвичайні ситуації бувають природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру.
На території України джерелами таких надзвичайних ситуацій переважно бувають стихійні лиха, порушення технологічних процесів, вихід їх з під контролю людей тощо.
Це вимагає від владних структур усіх рівнів розробки та здійснення широкого комплексу заходів щодо реалізації державної політики у сфері забезпечення безпеки і захисту населення. Орієнтовний варіант такого плану на об’єкті господарювання наведений у додатку 4.
Надзвичайні ситуації воєнного характеру
До небезпек воєнного характеру відносять збройні конфлікти, війни.
Війна — це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами.
Відносно предмета БЖД це означає, що війна і підготовка до неї повинна розглядатися не стільки у межах відомої сентенції, в якій говориться, що війна є продовженням політики тільки іншими способами, скільки в плані її руйнівної дії на життєдіяльність населення, біосферу, генофонд і мораль людини.
Загалом, війна як спосіб знищення представників свого виду із всіх представників біосфери притаманна тільки людині.
В історії людства було багато кровопролить в ім’я певної ідеї: релігійної, вселенського щастя і братерства, тотального пограбування сусідів, завойовування територій. Про це свідчать події в Древній Греції і Римській імперії, походи хрестоносців і інквізиції, революції.
Варто зазначити, що до початку XIX століття війни, зазвичай, мали локальний характер і не мали великого впливу на екологію. Після ери “холодної війни” і протистояння двох систем, ядерного роззброєння, підписання низки договорів про знищення вже морально та фізично застарілого ядерного, бактеріального і хімічного озброєння, який збігся з розпадом СРСР, докорінно змінилась система геополітичної стратегії.
За статистикою внаслідок воєнних конфліктів страждає, здебільшого, мирне населення, збільшується кількість біженців. За даними ООН, їх кількість на планеті перевищує 30 млн. осіб, і цей показник зростає. Треба зазначити, що воєнні конфлікти за теперішніх умов можуть спричинити набагато більших втрат серед населення, різні зміни умов його життєдіяльності, значне падіння рівня виробництва. Свідченням цього є військові конфлікти і війни, що відбулися на території колишньої Югославії, Чечні, Афганістану, Іраку.
За даними Стокгольмського інституту проблем війни і миру у Першій світовій війні загинуло 10 млн. осіб і 20 млн. залишились каліками. У Другій світовій війні загинуло понад 50 млн. осіб, а з 1945 року до наших часів унаслідок більш ніж 315 локальних воєн і конфліктів загинуло понад 25 млн. осіб.
Спостерігається й інша тенденція — зростання кількості жертв серед населення. Якщо у Першій світовій війні від загальної кількості загиблих військові становили 95 %, а мирне населення — 5 %, то у Другій, відповідно, 50 % і 50 %, у Кореї загинуло 9 млн. осіб, із них 84 % — мирні жителі і тільки 16 % — військові, а під час війни у В’єтнамі кількість загиблих мирних жителів перевищила 90 %.
Серед факторів, що забезпечують життєдіяльність в умовах воєнних конфліктів, особливе місце посідає завчасна підготовка населення до особистого захисту та захисту об’єктів господарювання, максимальне послаблення дії уражаючих факторів сучасної військової техніки (рис. 4.1). За висновками фахівців, втрати населення у великих містах можуть бути зменшені з 90 % до 5—8 %, якщо вчасно провести евакуацію людей. Достовірність таких розрахунків підтверджується й експертними оцінками сучасних воєнних конфліктів і воєн.
Рис. 4.1. Особливості воєнних конфліктів початку XXI століття
Зважаючи на вищезазначені небезпеки в Україні створена і функціонує національна система захисту населення від небезпечних наслідків, аварій та катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.