Прилади хімічної розвідки

Прилади хімічної розвідки

Газоаналізатор універсальний УГ-2 призначенні для вимірювання наявності концентрації шкідливих газів (парів) у повітряному просторі, виробничих приміщеннях при аваріях з викидом у навколишнє середовище сильнодіючих отруйних речовин (СДОР, ОР).

Прилад складається із:

— повітряно-забірного устрою УГ-2;

— комплектно індикаторних трубок.

Вага приладу -1,5 кг. Принцип дії УГ-2 основаниі на зміні кольору індикаторного порошку в індикаторній трубці після пропускання через неї досліджуваного повітря. Рівень концентрації СДОР (ОР), який аналізують у повітрі, вимірюється за шкалою градуювання в мг/м. Відносна похибка вимірювання концентрації зараженого повітря не перевищує ± 25 %.

Підготовка до роботи

Перед початком роботи індикаторні трубки необхідно потримати 30 хв. для адаптації до температури навколишнього середовища.

При роботі з індикаторними трубками потрібно керуватися вказівками щодо експлуатації, викладеним у відповідних інструкціях.

Увага! Умовами експлуатації приладу є:

— температура повітря — 10—-35 °С;

— відносна вологість не більше 90 %;

– атмосферний тиск від 87 до 107 кПа (від 650 до 800 мм рт. ст.).

Порядок роботи

Для виявлення наявності концентрації СДОР (ОР необхідно підняти повітряно-забірний пристрій УГ-2 перевірити відповідність номера штока номерові повітряно-забірного пристрою УГ-2, відвести фіксатор і вставити його в напрямку втулки.

Надламати кінці індикаторної трубки спеціальним відкривачем, приєднати індикаторну трубку немаркованим кінцем до гумової трубки повітряно-забірного пристрою УГ-2.

Вимірювання треба починати не пізніше ніж за 1 хв. після розгерметизації індикаторної трубки в такій послідовності: натискаючи однією рукою на головку штока, другою відвести фіксатор. Як тільки шток починає рухатися, фіксатор відпустити. Коли фіксатор увійде в нижнє заглиблення канавки штока, чути клацання, але забір повітря ще продовжується.

Час забору повітря, зараженого СДОР (ОР), а також зміну кольору порошків в індикаторних трубках наведено в табл. 4.13.

Увага! Вимірювання наявності концентрації СДОР (ОР) треба проводити трьома індикаторними трубками. За результат вимірювання варто приймати середньоарифметичне значення.

Результат вимірювання концентрації виявленого СДОР (ОР) треба довести до нормальних умов (Сн): температура — 293 К (20 °С), атмосферний тиск — 101,3 кПа (760 мм рт. ст.), відносна вологість — 60 % •

Концентрацію (С„) за нормальних умов у мг/м розраховують за формулою:

Таблиця 4.13. Оцінка наявності концентрації СДОР(ОР)

Практична перевірка вмісту кількості синильної кислоти в тютюновому димі

Береться індикаторна трубка з трьома зеленими кільцями, і на ній за допомогою ножа на насосі роблять надріз трубки. Потім кінці трубки вставляють у спеціальне заглиблення на насосі й обламують. Після цього вставляють у гніздо на насосі, позначене трьома зеленими штрихами так, щоб штир увійшов в індикаторну трубку.

Легко повертаючи і натискаючи індикаторну трубку, розбивають ампулу в ній.

Вийняти індикаторну трубку і, взявши за її маркований кінець, різко стиснути. Вставити індикаторну трубку в робочий отвір насоса і прокачати через неї тютюновий дим.

Порівняти зміну забарвлення наповнювача трубки з кольором еталону, зображеним на касеті, і відповідно зробити висновки.

Захист продуктів харчування в умовах радіоактивного забруднення

Для створення безпеки проживання населення в умовах радіоактивного забруднення території при постійному вживанні в їжу місцевих продуктів харчування необхідно дотримуватися низки простих правил. їх дотримання і своєчасне виконання виключає накопичення радіонуклідів вище встановлених норм у вирощених сільськогосподарських продуктах і вироблених продуктах тваринництва.

При радіоактивному забрудненні основна особливість підготовки продуктів рослинництва безпосередньо до використання або для подальшої переробки полягає у застосуванні нескладних заходів первинної дезактивації і технологічної обробки. Це такі загальноприйняті способи, як миття у проточній воді овочів і фруктів, очищення овочів (зрізання головок коренеплодів, зривання верхніх листків капусти тощо). Ці заходи знижують радіоактивне забруднення продуктів у 2—10 і більше разів.

Подальша переробка овочів і фруктів (соління, маринування тощо) зменшує вміст радіоактивних елементів у продуктах. При цьому маринади вживати не рекомендується.

Картопля. Перед використанням у їжу або на відгодівлю тваринам картоплю ретельно відмити від ґрунту, її миють у проточній воді або двічі-тричі міняють. Очищення картоплі від лушпиння також знижує радіоактивне забруднення. Після цього вона може бути використана безпосередньо в їжу і для подальшої технологічної переробки (наприклад, на крохмаль).

Коренеплоди. Перш ніж використовувати в їжу або переробляти коренеплоди (буряк, моркву, брукву, редьку), їх потрібно очистити від частинок ґрунту і зрізати головки коренеплодів. Подальша обробка продуктів (варіння, соління та ін.) ще більше зменшує їх радіоактивне забруднення.

Огірки, редиска та інші овочі. Перед використанням огірків, капусти, цибулі, петрушки, редиски, салату та інших овочів потрібно ретельно промити їх від частинок ґрунту. Подальші операції з підготовки овочів для безпосереднього їх використання в їжу проводять традиційним способом.

Фрукти та ягоди. Усі фрукти та ягоди, що виросли на садових ділянках, серед використанням в їжу, переробкою ретельно миють. Технології приготування варення, соків, компотів, джемів не відрізняються від звичайних.

Олійні культури. Загальноприйняті способи переробки олійних культур для одержання олії забезпечують значне зниження вмісту в них радіоактивних речовин.

Зернові та зернобобові культури. Кукурудза та інші зернові культури після обробки можуть використовуватися в їжу і на відгодівлю худобі без обмежень на всій території України за зоною відселення від АЕС. Горох, квасоля та інші зернобобові культури використовуються без обмежень у районах радіоактивного забруднення з густотою 26 Кн/км. При більшій густоті вирощування цих культур не рекомендується.

Дотримання прийомів обробки гарантує можливість безпечного використання овочів, фруктів, олійних, зернових та зернобобових культур, а також продуктів їх переробки практично в усіх районах проживання за зоною відселення. Відходи від переробки продуктів рослинництва, одержаних за цією зоною, йдуть на корм сільськогосподарським тваринам без обмежень.

Молоко. Для зниження концентрації радіоактивних речовин молоко можна переробляти на молочні продукти, тим самим виключаючи потрапляння в організм людини значної кількості радіоактивних речовин. У домашніх умовах це роблять двома шляхами: обезжиренням сироватки та сиру; виготовленням жирного сиру і сироватки, яку в їжу використовувати не можна.

При переробці сметани і вершків на масло основна частина радіоактивних речовин йде в пахту. Якщо вершкове масло перетопити, то радіоактивних речовин можна позбутися практично повністю.

Таким чином, молоко і ряд молочних продуктів, що мають рівень радіоактивного зараження, не потрібно знищувати. Залежно від ступеня зараження можна виготовити з них продукти, які в подальшому використовуються для харчових або кормових цілей.

М’ясо. Існують досить прості для використання в домашніх умовах способи зниження концентрації радіонуклідів у м’ясі і м’ясопродуктах. Зменшити радіоактивну зараженість м’яса можна, наприклад, шляхом його засолювання.

При цьому найбільший ефект досягається за умови, якщо розрізати його на шматки і потім засолити, багаторазово змінюючи розсіл до досягнення допустимої концентрації в м’ясі радіоактивних речовин (радіоцезій переходить у розсіл і видаляється з продукту).

Можлива також обробка м’яса, яке містить радіоцезій, проточною водою або 0,85 % розчином кухонної солі. Ефективність цього способу зростає із збільшенням часу контакту м’яса з рідиною, підвищенням ступеня його подрібнення (шматки 2,5 см) та інтенсивності перемішування. Однак варто пам’ятати, що при обробці дуже подрібненого м’яса (м’ясна стружка) втрачається велика кількість (до 36 %) харчових поживних речовин, при цьому бульйон в їжу не використовують.

Ефективність зменшення кількості радіоцезію від способу переробки м’яса в домашніх умовах відображено в табл. 4.14:

Таблиця 4.14. Ефективність зменшення радіоцезію у продуктах харчування

Хоча сало містить менше радіоактивних речовин, ніж інші продукти тваринництва, та у певних ситуаціях його потрібно переробляти. Наприклад, для приготування солоного шпика методом мокрого посолу, в процесі якого радіонукліди виділяються із сала в розсіл.