Види представництва у цивільному процесі
ЦПК України прямо класифікацію процесуального представництва не проводить, проте аналіз окремих його статей, що визначають правові засади участі представника у цивільному процесі, дозволяє зробити висновок про наявність трьох видів представництва:
- представництво фізичних осіб;
- представництво юридичних осіб;
- представництво держави.
За ступенем обов’язковості представництво в цивільному процесі можна умовно поділити на два види:
- обов’язкове — виникає на підставі закону, адміністративного чи судового акта;
- факультативне — на підставі цивільно-правової угоди.
За підставами виникнення розрізняють законне та договірне представництво:
- договірне — підставою його виникнення є волевиявлення сторін, при якому представника і особу, чиї інтереси він представляє, пов’язує договір доручення або трудовий договір (таке представництво здійснюється адвокатами, юрисконсультами по справах своїх організацій тощо);
- законне — підстави його виникнення передбачені законом(наприклад, ст. 172 СК України передбачає, що повнолітні мають право звернутися за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків як їх законні представники).
За ознаками особи, в інтересах якої здійснюється представництво, його можна поділити на такі види:
- представництво фізичних осіб — підставою є закон або цивільно-правова угода;
- представництво юридичних осіб — таке представництво базується, як правило, на трудовій угоді.
За ознаками осіб, інтереси яких представляють, можна виділити представництво:
- сторін (позивача і відповідача);
- третіх осіб;
- заявників;
- заінтересованих осіб;
- органів та осіб, які захищають права, свободи чи інтереси інших осіб.
За ознаками осіб, які здійснюють процесуальне представництво- представництво, що здійснюється:
- адвокатами;
- батьками;
- усиновлювачами;
- опікунами;
- піклувальниками;
- співучасниками;
- іншими фізичними особами.
Можна виділити чотири групи осіб, права свободи та інтереси яких в суді захищають їх законні представники:
- малолітні особи віком до чотирнадцяти років, а також недієздатні фізичні особи, представниками яких виступають відповідно їх батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом;
- неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, їх представниками можуть бути відповідно їх батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. При цьому суд може залучити до участі в справі саму неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена;
- особи, які визнані безвісно відсутніми, представниками яких у суді є опікуни, призначені для опіки над їх майном;
- спадкоємці особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, яких захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.