Трудове виховання у навчально-виховному процесі

Трудове виховання у навчально-виховному процесі. Сутність,
функції труда та трудового виховання. Структура та морально-етичні аспекти труда

Трудове виховання – цілеспрямований
процес формування творчої, працелюбної особистості, цивілізованого господаря своєї
Батьківщини і під впливом соціального середовища, і в процесі трудового навчання,
спрямованого на вироблення відповідних навичок та вмінь професійної майстерності,
готовності до життєдіяльності в умовах ринкових відносин, гордості за свою професію.

Праця є свідомою, доцільною, творчою
фізичною або інтелектуальною діяльністю людини, спрямована на задоволення її матеріальних
і духовних потреб, розвиваючи її фізичні і духовні сутнісні сили.

Трудова свідомість виникає і розвивається
внаслідок усвідомлення людьми громадського та особистого значення праці, свого ставлення
до нього і його результатів. Змістом трудової свідомості є виробничий досвід: професійні
знання, вміння і навички. У нього входять також особиста зацікавленість і підприємливість,
розуміння суспільного значення особистого боргу і відповідальності кожного за результати
праці, активне і творче ставлення до нього; прагнення трудівника до утвердження
принципу соціальної справедливості; емоційне, моральне і – естетичне ставлення до
праці.

Утилітарно-практична функція
спрямована на створення матеріальних чи духовних цінностей, соціально-побутових
умов життя і діяльності людини. В умовах ринкових відносин збільшується зацікавленість
трудящих в примножені громадського та особистого багатства, у поліпшенні якості
продукції. Вона буде пов’язана з вихованням в них духу підприємництва, почуття господаря,
з розширенням їх реального впливу на організацію виробництва.

Розвиваюча функція
праці зумовлена тим, що активне включення людини у трудовий процес приводить в
рух її сутнісні сили. Розвиваються інтелект, рецептори, м’язи, спритність рук і
ніг, емоційна і вольова сфери. В умовах ринкового господарювання трудова підготовка
учнів тісно пов’язується з політехнічним навчанням, оволодінням суміжними професіями.
Все це підвищує інтерес школярів до праці.

Виховна функція
праці полягає в розвитку і закріпленні в учнів у ході трудового процесу суспільно
цінних якостей і властивостей особистості, морально-естетичного ставлення до життя
і діяльності. Воно формує звичку до праці, витримку, завзятість, уміння долати фізичну
слабкість.

Провідний елемент структури праці – мета праці. Вона може бути представлена в декількох видах: як особиста
і колективна установка, як конкретне трудове завдання, як прагнення особистості
до придбання знань, умінь, навичок, способів творчої діяльності, як засіб морально-естетичного
розвитку дітей, формування у них моральних якостей, вміння бачити красу навколишнього
світу, милуватися нею, використовувати у творчій праці.

Важливий елемент структури праці –
його процесуальна сутність. У процесі праці виявляються дві його сторони:

ідеально-інтелектуальна і матеріальна, безпосередньо м’язова діяльність.

Обидві вони представляють собою органічну,
нерозривну єдність. Ідеальна сутність процесу праці дітей полягає в тому, що, виконуючи
будь-яку роботу, їм необхідно мати у своїй свідомості уявлення, розумовий образ
виконання справи. Праця виховує, особливо естетично, коли дитина організовує свою
діяльність відповідно до ідеальної моделі трудового процесу. Наприклад, виконуючи
столярні, токарні, фрезерні роботи, молодий робітник подумки звертається до зразка,
розмірковує про удосконалення процесу.

Естетична якість результатів трудової
діяльності – найважливіша ланка структури трудового процесу. У суспільному виробництві
надається велике значення прикладному мистецтву, архітектурним рішенням, дизайні,
технічній естетиці, прикрасі. Оформляючи результат праці, педагог разом з учнями
міркує про те, щоб певна річ була зроблена зручною і разом з тим відповідала естетичним
вимогам. Важливо розвивати у хлопців почуття форми, уміння створювати й оцінювати
поєднання кольору, композицію, гармонію, симетрію.