Педагогічні погляди та ідеї Я.А. Коменського

Педагогічні погляди та ідеї Я.А. Коменського

Принцип природовідповідності виховання

Коменський першим з педагогів послідовно
обґрунтував принцип природовідповідності у вихованні. Він розглядав
людину як частину природи. Людина складається з усіх основних елементів природи,
вона – світ у зменшеному вигляді, мікрокосмос. Оскільки це так, то і розвивається
людина за спільними з природою законами. Отже, навчально-виховний процес повинен
будуватися у відповідності з цими законами.

Він першим у світі піднявся до усвідомлення
наявності особливих законів у вихованні і навчанні. У своїх
творах, і передусім у “Великій дидактиці”, він намагається визначити ці закони.
Причому робить це шляхом проведення аналогій із закономірностями (“основоположеннями”),
що діють у природі. Для прикладу: у природі збираються дерева в лісі, трава в полі,
риба в морі, отже діти повинні бути зібрані в школі.

Однак, Коменський обґрунтовував принцип
природовід­по­від­ності у вихованні не на підставі спостережень над життям рослин
і тварин, а на підставі свого педагогічного досвіду і намагався використати у процесі
виховання природні, вікові та психологічні особливості дітей.

Принципу природовідповідності Коменський
підпорядковує усі теоретичні положення своєї педагогічної концепції. Тобто цей
принцип виявився однією з методологічних основ його вчення.

Принцип природовідповідності у вихованні,
починаючи від Коменського, буде неодноразово зустрічатися у педагогічних концепціях
педагогів XVIII-XIX ст. (Руссо, Песталоцці, Дістервег та ін.), причому кожний з
педагогів буде трактувати цей принцип по-своєму. Даний принцип є актуальним і знаходить
своє застосування і в сучасній прогресивній педагогіці.

Постановка загальної мети і завдань виховання

З нового погляду на людину та з позицій
щодо ролі виховання (див. риси світогляду педагога) Коменський виводить ідею загальної
освіти. Єдиним доцільним засобом реформування суспільства він називає зразкове виховання
молоді. “Людина робиться людиною лише завдяки вихованню”. Справу виховання молоді
покладає на школи. Тому вся молодь повинна відвідувати школу.

З таких же міркувань Коменський виводить
загальну мету і завдання виховання. Мета виховання — підготувати людину до майбутнього
життя на небі, а також до справжнього життя на землі.

Така підготовка має три ступені (триєдине
завдання виховання):

– оволодіння мудрістю (все знати про
себе i речі навколишнього світу) – цьому
сприяє розумове виховання, освіта;

– оволодіння доброчесністю (зовнішня
i внутрішня вихованість) – досягається через моральне виховання;

– оволодіння благочестям (внутрішнє
богошанування, зв’язок з Богом) – здійснюється шляхом релігійного виховання.

Коменський розробив ґрунтовне вчення про школи.Важливими компонентами цього вчення є вікова періодизація розвитку дітей, система
шкіл, зміст освіти та вимоги до організації роботи навчальних закладів.

Освіту, на думку Коменського, слід
розпочинати якомога раніше і присвятити їй весь період юності – 24 роки. Даний відрізок
часу він розділив на чотири 6-річні вікові періоди: дитинство (0-6 р.), отроцтво (6-12 р.), юність (12-18 р.), змужнілість (18-24 р.). В основу такого
поділу він поклав вікові особливості дітей.

Кожному віковому періоду Коменський
визначив відповідну школу: материнська школа (материнське опікунство у кожній сім’ї);школа рідної мови (елементарна народна школа, створюється у кожній общині,
селі, містечку); латинська школа або гімназія (створюється у кожному місті);академія (створюється у кожній державі або великій провінції).

Згідно принципу природовідповідності
визначені Коменським 4 вікові періоди та 4 ступені освіти відповідають 4-м порам
року, відповідно – весні, літу, осені та зимі.

Коменський проголошує принцип доступності
початкової освіти для всіх: “Ми прагнемо загальної освіти у сфері всього людського
для всіх, хто народився людиною”.

Для всіх шкіл Коменський проголошує
принцип єдності і наступності: “При всій відмінності цих шкіл ми бажаємо, щоб у них
викладали не різний матеріал, а один і той же, тільки різними способами”.

Кожна школа відмінна від інших своїми завданнями, змістом освіти та організацією
роботи.