Методи фінансової діяльності
Методи фінансової діяльності
Фінансова діяльність держави здійснюється різними методами (засобами, прийомами), за допомогою яких держава, уповноважені нею органи мобілізують, розподіляють та використовують кошти централізованих і децентралізованих грошових фондів. В основі обрання конкретного методу фінансової діяльності лежать декілька чинників:
1) стадія фінансової діяльності держави, руху грошових фондів;
2) форма власності на кошти, що переходять державі;
3) джерела державних доходів;
4) мета, на яку використовуються грошові ресурси на конкретному етапі розвитку держави;
5) співвідношення між доходами і витратами.
Методи фінансової діяльності диференціюються залежно від стадії руху грошових фондів.
1. Методи мобілізації грошових ресурсів:
а) метод обов’язкової мобілізації реалізує безумовні імперативні обов’язки, їх виконання, гарантії, що забезпечують це виконання. Він реалізується насамперед через форми податкових платежів, інших безумовних і обов’язкових зборів. Імперативно визначаються і гарантуються вид платежу, платник, об’ єкт, ставка, розмір, строки, засоби забезпечення тощо;
б) метод добровільної мобілізації передбачає переважно диспозитивні засоби забезпечення фінансових надходжень, механізми кредитування (внески населення, придбання державних цінних паперів, лотерейних квитків тощо).
2. Методи розподілу грошових ресурсів:
а) метод фінансування являє собою цільове, планове, безоплатне та безповоротне передавання державних коштів з бюджетів на певні цілі, завдання, реалізацію державних функцій;
б) метод кредитування означає цільове, відплатне, термінове та поворотне передавання коштів, здійснюване на платній основі. Цей метод поєднує два різні за змістом способи: державне та банківське кредитування, хоча банківське кредитування лише частково належить до сфери публічного регулювання.
Методи фінансування і кредитування можуть поділятися на різні підвиди залежно від мети використання коштів, джерел їх утворення, організаційно-правових режимів суб’єктів тощо.
3. Методи використання грошових ресурсів в основному пов’язані з витрачанням грошових фондів і поділяються:
а) залежно від спрямованості видатків:
– на пооб’єктний – передбачає спрямування грошових ресурсів на фінансування певних об’єктів (майнових комплексів і т. д.);
– на посуб’єктний – виділення і передавання коштів окремим суб’єктам (конкретним розпорядникам чи одержувачам бюджетних коштів – окремим особам, категоріям осіб або регіонам);
б) залежно від форми надходження грошових ресурсів:
– на безготівкові грошові розрахунки;
– на готівкові кошти.
Методи фінансової діяльності не є застиглими формами реалізації руху грошових фондів, її забезпечення. Звичайно, вони можуть змінюватися з часом, набувати нового змісту. В основі цих змін лежать перетворення самої держави, зміна її завдань. Наприклад, з початку 90-х років XX ст. досить активно розвивався метод обов’язкових мобілізацій, ускладнювалася податкова система України, яка у радянський період застосовувалася дуже стримано, і т. д.