Методи фінансової діяльності

Методи фінансової діяльності

Фінансова діяльність держави здійснюється різними методами (за­собами, прийомами), за допомогою яких держава, уповноважені нею органи мобілізують, розподіляють та використовують кошти центра­лізованих і децентралізованих грошових фондів. В основі обрання конкретного методу фінансової діяльності лежать декілька чинників:

1) стадія фінансової діяльності держави, руху грошових фондів;

2) форма власності на кошти, що переходять державі;

3) джерела державних доходів;

4) мета, на яку використовуються грошові ресурси на конкретному етапі розвитку держави;

5) співвідношення між доходами і витратами.

Методи фінансової діяльності диференціюються залежно від ста­дії руху грошових фондів.

1. Методи мобілізації грошових ресурсів:

а) метод обов’язкової мобілізації реалізує безумовні імперативні обов’язки, їх виконання, гарантії, що забезпечують це виконання. Він реалізується насамперед через форми податкових платежів, інших без­умовних і обов’язкових зборів. Імперативно визначаються і гаранту­ються вид платежу, платник, об’ єкт, ставка, розмір, строки, засоби забезпечення тощо;

б) метод добровільної мобілізації передбачає переважно диспози­тивні засоби забезпечення фінансових надходжень, механізми креди­тування (внески населення, придбання державних цінних паперів, лотерейних квитків тощо).

2. Методи розподілу грошових ресурсів:

а) метод фінансування являє собою цільове, планове, безоплатне та безповоротне передавання державних коштів з бюджетів на певні цілі, завдання, реалізацію державних функцій;

б) метод кредитування означає цільове, відплатне, термінове та поворотне передавання коштів, здійснюване на платній основі. Цей метод поєднує два різні за змістом способи: державне та банківське кредитування, хоча банківське кредитування лише частково належить до сфери публічного регулювання.

Методи фінансування і кредитування можуть поділятися на різні підвиди залежно від мети використання коштів, джерел їх утворення, організаційно-правових режимів суб’єктів тощо.

3. Методи використання грошових ресурсів в основному пов’язані з витрачанням грошових фондів і поділяються:

а) залежно від спрямованості видатків:

– на пооб’єктний – передбачає спрямування грошових ресурсів на фінансування певних об’єктів (майнових комплексів і т. д.);

– на посуб’єктний – виділення і передавання коштів окремим суб’єктам (конкретним розпорядникам чи одержувачам бюджетних коштів – окремим особам, категоріям осіб або регіонам);

б) залежно від форми надходження грошових ресурсів:

– на безготівкові грошові розрахунки;

– на готівкові кошти.

Методи фінансової діяльності не є застиглими формами реалізації руху грошових фондів, її забезпечення. Звичайно, вони можуть зміню­ватися з часом, набувати нового змісту. В основі цих змін лежать пере­творення самої держави, зміна її завдань. Наприклад, з початку 90-х років XX ст. досить активно розвивався метод обов’язкових мобіліза­цій, ускладнювалася податкова система України, яка у радянський період застосовувалася дуже стримано, і т. д.