Електронні документи та електронний документообіг

Електронні документи та електронний документообіг

Важливим
кроком у розширенні використання електронних за­собів зв’язку і, зокрема,
Інтернет стало прийняття у травні 2003 р. Законів України “Про електронні
документи та електронний документообіг“ та “Про електронний цифровий підпис“.

Закон
України “Про електронні документи та електронний доку­ментообіг” дав
єдине визначення електронного документа, визначив єдині вимоги до реквізитів
електронного документа, надав йому юридичної сили.

Електронний документ – документ,
інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові
реквізити документа.

Закон
дає поняття електронного документообігу, як “су­купність процесів створення,
оброблення, відправлення, передаван­ня. одержання, зберігання, використання та
знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки
цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких до­кументів“.

Завданням
державного регулювання у сфері електронного доку­ментообігу, відповідно до
цього Закону є:

• реалізація єдиної державної політики
  електронного докумен­тообігу;
• забезпечення прав і законних
  інтересів суб’єктів електронно­го документообігу;
• нормативно-правове забезпечення
  технології оброблення, ство­рення, передавання, одержання, зберігання,
  використання та знищення електронних документів.

Одним із
реквізитів електронного документа є електронний під­пис. Згідно зі ст. 1 Закону
України “Про електронний цифровий підпис”’, електронний цифровий
підпис – це вид електронного підпису, отриманий за результатом
криптографічного перетворення набо­ру електронних даних, який додасться до
цього набору або логічно і ним поєднується і дає змогу підтвердити його
цілісність та ідентифікувати підписувача.

Електронний
цифровий підпис, після необхідної перевірки за пра­вовим статусом прирівнюється
до власноручного підпису (печатки).

Функціонування
системи електронного документообігу забезпе­чується комплексом спеціальних
установ та організацій, до яких законодавство відносить:

Контролюючий
орган (його
функції виконує Адміністрація Дер­жавної служби спеціального зв’язку та захисту
інформації України), що здійснює перевірку дотримання вимог законодавства
централь­ним засвідчу вальним органом, засвідчу вальними центрами та цен­трами
сертифікації ключів;

Центральний
засвідчувальний орган, який створюється Кабіне­том Міністрів України та забезпечує в межах своїх
повноважень створення у мов для функціонування засвідчу вальних центрів органів
ви­конавчої влади або інших державних органів та центрів сертифікації ключів.
Основними завданнями центрального засвідчу вального орга­ну є обслуговування
посилених сертифікатів відкритих ключів цен­трів, а також їх акредитація.

Сучасна
система електронного документообігу в Україні лише починає формуватися, але вже
існує досвід її застосування, в тому числі і у сфері діяльності органів
виконавчої влади.