Бібліотека Studies працює за підтримки агентства Magistr.ua

Регулювання ринку телекомунікацій


Регулювання ринку телекомунікацій. Функції Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері зв’язку та інформації

Закон України “Про телекомунікації” визначає телекому­нікації як передавання, випромінювання та або приймання знаківсигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах.

Суб’єктами інформаційної діяльності в галузі телекомунікації є оператори та провайдери телекомунікацій.

Оператор телекомунікації це – суб’єкт господарювання, який має право на діяльність у сфері телекомунікації із правом на технічне об­слуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж;

Провайдер телекомунікаціїі – суб’єкт господарювання, який має право на діяльність у сфері телекомунікації без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку;

Органом регулювання у сфері телекомунікацій за ст. 17 Закону України “Про телекомунікації” визначається Національна комісія з пи­тань регулювання зв’язку України. Основними засобами державно­го регулювання у сфері телекомунікації є: нагляд за ринком теле­комунікації, ліцензування діяльності у сфері телекомунікації, ви­значення принципів взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж, визначення основ розвитку та надання загальнодоступних теле­комунікаційних послуг, регулювання тарифів і розподіл номерно­го ресурсу.

Нагляд за ринком телекомунікації здійснюється шляхом:

– контролю за якістю телекомунікаційних послуг;

– перевірки додержання ліцензійних умов операторами, провай­дерами телекомунікацій;

– контролю за додержанням суб’єктами ринку телекомунікація законодавства, стандартів та інших нормативних актів у сфе­рі телекомунікацій.

Ліцензування у сфері телекомунікаціїі передбачає такі дії НКРЗ, як: видача, переоформлення, продовження терміну дії, визнання недій­сними, анулювання ліцензій, видача копій і дублікатів ліцензій, ве­дення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додер­жанням ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення пору­шень ліцензійних умов;

Згідно зі ст. 43 Закону України “Про телекомунікації”, ліцензуван­ню підлягають такі види діяльності у сфері телекомунікацій:

– надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом тех­нічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку;

– надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мере­жі з правом технічного обслуговування і надання в користу­вання каналів електрозв’язку;

– надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку;

Держава визначає основи розвитку та надання загальнодоступ­них телекомунікаційних послуг, загальна мета яких полягає у наданні громадянам України, за регульованими державою тарифами, можли­вості задовольняти власні потреби в телекомунікаційних послугах, ви­значених цим Законом, повноцінно браги участь у політичному, еко­номічному та громадському житті суспільства.

До загальнодоступних телекомунікаційних послуг належать:

– підключення кінцевого обладнання споживача до телекомуніка­ційних мереж загального користування (універсальний доступ);

– послуги фіксованого телефонного зв’язку в межах зони нумерації (місцевий телефонний зв’язок);

– виклик служб екстреної допомоги;

– послуги довідкових служб і зв’язку за допомогою таксофонів.

Загальнодоступними телекомунікаційними послугами є:

– дзвінки з телекомунікаційних мереж фіксованого телефонного на телекомунікаційні мережі рухомого (мобільного) зв’язку;

– послуги, що надаються з використанням безпроводового доступу.

Ще один напрям регулювання ринку телекомунікацій – регулю­вання тарифів. За загальним правилом тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюють оператори, провайдери телекомунікацій само­стійно, але при цьому вони повинні враховувати встановлені законо­давством принципи регулювання тарифів, зокрема:

– базування розрахунків тарифів на собівартості цих послуг з урахуванням отримання прибутку;

– недопущення встановлення демпінгових або дискримінаційних цін з боку окремих операторів, провайдерів телекомунікацій;

– стягнення почасової плати за фактичний час отримання спо­живачем телекомунікаційних послуг.

Важливим аспектом регулювання ринку телекомунікацій є формування та розподіл номерного ресурсу. Відповідно до норм Закону України “Про телекомунікації” формування та розподіл номерного ресурсу здійснюються на основі того, що номер­ний ресурс є технічно обмеженим.

Розроблення та реалізацію технічної політики у формуванні но­мерного ресурсу здійснює Мінтрансв’язку, затверджуючи Національ­ний план нумерації України, що розробляється згідно з міжнарод­ними вимогами.

Відповідно до Національного плану нумерації, НКРЗ здійснює розподіл, присвоєння, облік номерного ресурсу, видачу та скасуван­ня дозволів, нагляд за його використанням.

Номерний ресурс надається оператору телекомунікацій на тер­мін дії відповідної ліцензії для використання без права передачі ін­шим особам, крім випадків вторинного розподілу відповідно до зако­нодавства, на підставі дозволу, що надається НКРЗ.

Основними завданнями НКРЗ є такі:

– проведення єдиної державної політики регулювання в галузі зв’язку;

– здійснення державного регулювання та нагляду в галузі зв’язку з метою максимального задоволення попиту споживачів на послуги зв’язку;

– забезпечення ефективного користування радіочастотним ресурсом України і функціонування ринку телекомунікаційних послуг та послуг поштового зв’язку на основі збалансування інтересів суспільства, операторів та користувачів цих послуг;

– сприяння розвитку конкуренції та підприємництва, забезпе­чення однакових умов діяльності суб’єктів усіх форм влас­ності, вдосконалення механізмів регулювання ринкових від­носин у галузі зв’язку.

Комісія складається із голови та семи членів, яких призначає на посади та припиняє їх повноваження на цих посадах Кабінет Міні­стрів України.

Голова і члени Комісії призначаються на посаду строком на п’ять років. Ні голова, ні жоден член Комісії не можуть обіймати посаду більше ніж десять років сумарно.


Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+