Оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні

Оскарження
нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні

Встановлена ст. 50 Закону України «Про
нотаріат» мож­ливість оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчи­ненні є
надійним процесуальним засобом забезпечення закон­ності нотаріального
провадження і захисту прав та інтересів учасників нотаріального процесу —
громадян і організацій.

Заінтересована особа, яка вважає неправильною
вчинену нотаріальну дію або відмову в її вчиненні, вправі подати про це скаргу
до районного (міського) суду за місцем знаходження того або іншого суб’єкта
виконання нотаріальних дій: державної нотаріальної контори, державного архіву,
виконавчого комітету міської, селищної, сільської ради чи робочого місця
приватного нотаріуса, дії яких оскаржуються.

Спір про право, що ґрунтується на вчиненій
нотаріальній дії, який виник між заінтересованими особами з участю громадян
(виконавчий напис), розглядається судом порядком позовного провадження.

Скарги на дії державних нотаріусів, які не
стосуються суті вчинюваних ними нотаріальних дій (порушення строків,
розпорядку, годин тощо) розглядаються Головним управлінням юстиції в Автономній
Республіці Крим, управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі,
Міністерством юстиції України.

Право на звернення до суду зі скаргою на
нотаріальні дії чи на відмову в їх вчиненні мають заявники — особи (громадяни)
та організації, стосовно яких були вчинені нотаріальні дії або котрим було
відмовлено у їх вчиненні. Інші особи, на права й охоронювані законом інтереси
яких вплинули або могли вилинути нотаріальні дії, вправі захищати свої права та
інтереси шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 2
від 31 січня 1992 року «Про судову практику в справах за скар­гами на
нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» роз’яс­нив, що особи, які не брали
участі у вчиненні нотаріальних дій, але вважають, що їх права і законні інтереси
порушені нотаріальною дією, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Якщо така особа звернулася до суду зі скаргою на нотаріальну дію, суд відмовляє
в прийнятті заяви.

Прокурор має право звернутися до суду із
заявою про відмову вчинити нотаріальну дію та про неправильно вчи­нену
нотаріальну дію.

Суд розглядає скаргу, заяву із участю
заявника, проку­рора, заінтересованих осіб — державного нотаріуса чи іншого
суб’єкта, що вчиняє нотаріальні дії, які вчинили чи відмовилися вчинити
оскаржувану нотаріальну дію. Однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

У разі задоволення скарги, заяви суд
постановляє рішен­ня про скасування вчиненої нотаріальної дії або зобов’язує
державну нотаріальну контору чи іншого суб’єкта, що вико­нує нотаріальні дії,
вчинити певну нотаріальну дію. Після набрання таким рішенням законної сили його
копія надси­лається до нотаріальної контори чи іншого суб’єкта, що ви­конує
нотаріальні дії, для яких воно є обов’язковим і підля­гає ними виконанню.