Опіка і піклування над дітьми
Зміст сторінки:
Опіка і піклування
над дітьми
Опіка і піклування — форма влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з метою їх утримання,
виховання і навчання, а також для захисту їх прав та
інтересів. Таким чином, опіка,
піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими
батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла
чотирнадцяти років, а піклування — над дитиною у віці від чотирнадцяти до
вісімнадцяти років.
Норми, які регулюють правовідносини в зазначеній сфері,
закріплені в чинному законодавстві України, а саме: у главі 19 «Опіка та
піклування над дітьми» Сімейного кодексу України, у главі 6 «Опіка та
піклування» Цивільного кодексу України, у Законі України «Про охорону дитинства»,
Законі України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального
захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки».
До того ж, з метою виконання заходів щодо поліпшення
становища дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьківської опіки, спільним
наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства
охорони здоров’я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці й
соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 були
затверджені Правила опіки й піклування.
Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:
померли, невідомі, визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або
померлими. Опіка (піклування) може бути встановлена й за життя батьків дітей у
випадках, коли батьки:
— судом позбавлені батьківських прав або
ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від
того, позбавлені вони батьківських чи прав ні, оскільки перебування з ними
небезпечне для життя дитини;
— визнані у встановленому порядку недієздатними
або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають
на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або
на державному втримуванні в будинках-інтернатах);
— понад шість місяців не можуть займатися
вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за
здійснення злочину, за станом здоров’я (інваліди І — II групи) і т.п.);
— понад шість місяців не проживають разом з дитиною
й без поважних причин не беруть
участі в її вихованні й утриманні, не
проявляють до дитини батьківської
уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами
внутрішніх справ;
— відмовилися
від дітей у встановленому законом порядку;
— виїхали на постійне місце проживання або на
постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;
— перебувають під слідством.
Опіка (піклування) установлюється за місцем проживання
особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна
(піклувальника).
Рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути
прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки
й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування.
Для безпосереднього здійснення опіки й піклування органами
опіки й піклування призначається опікун або піклувальник. Опікуном,
піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При
призначенні опікуна
(піклувальника) беруться до уваги можливість виконувати опікунські обов’язки,
відносини між опікуном (піклувальником)
і підопічним. Опікун або піклувальник
призначається лише з їхньої
згоди й, як правило, із числа родичів або близьких підопічному осіб.
Переважне право
серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над
дитиною, надається; родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання,
особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення
опіки або піклування. При досягненні дитиною десятилітнього віку враховуються
її побажання.
Опікунами
(піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років, визнані у
встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними, перебувають на
обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах, раніше
були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були
припинені, позбавлені батьківських прав, інтереси яких суперечать інтересам
осіб, які підлягають опіці або піклуванню, засуджені за здійснення тяжкого
злочину.
Якщо дитина постійно
проживає у закладі охорони здоров’я, навчальному або іншому дитячому закладі,
функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих
закладів.
Дитина, над якою
встановлено опіку або піклування, має право:
— на
проживання в сім’ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;
— на
забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до
її людської гідності;
— на
збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення
опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його
отримання відповідно до закону;
— на
захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.
Встановлення опіки
та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів,
відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника та інших соціальних
виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права
власності дитини на ці виплати.
Опікун, піклувальник
зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний,
психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної
середньої освіти. Ці особи мають право самостійно визначати способи виховання
дитини з урахуванням її думки і рекомендацій органу опіки та піклування. Вони
також вправі вимагати повернення дитини від будь–якої особи, яка тримає її у себе не на
підставі закону або рішення суду.
Опікун, піклувальник
не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами,
за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.
Цивільні права та обов’язки опікуна, піклувальника визначені у Цивільному
кодексі України, зокрема в ст. 67 та 69.
Права та обов’язки опікуна:
Опікун зобов’язаний дбати
про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун
малолітньої особи зобов’язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.
Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без
законної підстави.
Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного.
Опікун зобов’язаний
вживати заходів щодо захисту цивільних
прав та інтересів підопічного.
Права та обов’язки піклувальника:
Піклувальник над неповнолітньою особою зобов’язаний дбати
про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та
розвиток.
Піклувальник дає згоду па вчинення підопічним певних правочинів.
Піклувальник зобов’язаний вживати заходів щодо захисту
цивільних прав та інтересів підопічного.
Опіка припиняється у разі:
— передачі малолітньої особи батькам (усиповлювачам);
— досягнення підопічним чотирнадцяти років. У
цьому разі особа, яка здійснювала обов’язки опікуна, стає піклувальником безспеціального рішення щодо цього.
Піклування припиняється у разі:
1) досягнення фізичною особою
повноліття;
2) реєстрації шлюбу
неповнолітньої особи;
3) надання неповнолітній особі
повної цивільної дієздатності.
Особа може бути звільнена від обов’язків опікуна або
піклувальника дитини.
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган
опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або
піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування
протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до
винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника
чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була
розглянута протягом цього строку.
Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та
піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи,
над якою встановлено піклування.
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити
особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх
обов’язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до
навчального закладу, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту.
Крім того, звільнення від обов’язків опікуна та піклувальника
дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися
стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.
Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування
покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої
державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих
комітетів міських чи районних у містах рад.
У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо
відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.
Органи освіти здійснюють діяльність з питань виявлення,
обліку та передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,
до дитячих будинків, шкіл-інтернатіврізних профілів, на усиновлення, під опіку (піклування) та з інших питань, що належать до їх компетенції.
Органи в справах
сім’ї та молоді, служби в справах неповнолітніх здійснюють діяльність з питань
виявлення, обліку та тимчасового влаштування безпритульних дітей, влаштування
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що утримуються в
державних дитячих закладах, на виховання в сім’ї (прийомні сім’ї, дитячі будинки
сімейного типу) та з інших питань, що належать до їх компетенції.
Органи соціального
захисту населення здійснюють діяльність щодо забезпечення догляду, надання
соціально-побутового та медичного обслуговування громадянам похилого віку,
інвалідам і дітям з вадами фізичного та розумового розвитку, які цього
потребують.
Органи охорони
здоров’я здійснюють діяльність (діагностичну, лікувальну, експертну) щодо
осіб, визнаних судом недієздатними внаслідок психічних захворювань або
визнаних судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями чи
наркотичними речовинами, а також щодо утримання дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, віком до трьох років у будинках дитини.
Для допомоги в
роботі при органах опіки та піклування створюються опікунські ради, що мають
дорадчі функції і до складу яких входять депутати, представники місцевих
органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і громадськості.
Обов’язки секретаря опікунської ради виконує штатний інспектор опікунської
ради.
Органи опіки і піклування
Органи опіки та
піклування відповідно до покладених на них завдань та розподілу повноважень
між структурними підрозділами відповідних управлінь і відділів місцевої
державної адміністрації:
— вирішують питання про встановлення і припинення
опіки та піклування;
— ведуть
облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування);
— здійснюють нагляд за діяльністю опікунів і
піклувальників;
— забезпечують тимчасове влаштування неповнолітніх
та непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування);
— розглядають звернення дітей щодо неналежного
виконання батьками (одним з них) обов’язків з виховання або щодо зловживання
батьків своїми правами;
— вирішують згідно з чинним законодавством питання
щодо грошових виплат дітям, які перебувають під опікою (піклуванням);
— розглядають спори, пов’язані з вихованням
неповнолітніх дітей;
— розглядають скарги на дії опікунів (піклувальників);
— вирішують питання щодо забезпечення житлом
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які закінчили
навчально-виховні заклади і не мають житла;
— вживають заходів щодо захисту особистих та майнових
прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);
— беруть
участь у розгляді судами спорів, пов’язаних із захистом прав неповнолітніх
дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);
— установлюють опіку над майном у передбачених законом
випадках;
— оформлюють належні документи щодо особи підопічного та
щодо майна, над яким установлюється опіка;
— охороняють та зберігають житло і майно підопічних і
визнаних безвісно відсутніми;
— провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та
інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і
піклування.