Заява про скоєння злочину. Потерпілий від злочину

Розділ
1. ЗЛОЧИН

Заява
про скоєння злочину. Потерпілий від злочину

Злочином є передбачене Кримінальним кодексом
суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом
злочину.

Приводами
до порушення кримінальної справи є:

1) заяви або повідомлення підприємств,
установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або
окремих громадян;

2) повідомлення представників влади,
громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці
вчинення злочину або з поличним;

3) явка з повинною;

4) повідомлення, опубліковані в пресі;

5) безпосереднє виявлення органом дізнання,
слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Справа може бути порушена тільки в тих
випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Розглянемо більш детально заяви і повідомлення
про злочини.

Заяви або повідомлення представників влади,
гро­мадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними або
письмовими. Усні заяви заносяться до прото­колу, який підписують заявник та
посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджується про
відповідальність за неправдивий донос, про що відмічаєть­ся в протоколі.

Письмова заява повинна бути підписана особою,
від якої вона подається. До порушення справи особа, яка приймає заяву, повинна
пересвідчитися в особі заявника, попередити про відповідальність за неправдивий
донос і відібрати від нього відповідну підписку.

Повідомлення підприємств, установ, організацій
і по­садових осіб повинні бути викладені в письмовій формі.

Повідомлення представників влади,
громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці
вчинення злочину або з поличним, можуть бути ус­ними або письмовими.

Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зо­бов’язані
приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому
числі і в справах, які не підлягають їх віданню.

По заяві або повідомленню про злочин прокурор,
слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані не пізніше триденного строку
прийняти одне з таких рішень:

1) порушити кримінальну справу;

2) відмовити в порушенні кримінальної справи;

3) направити заяву або повідомлення за
належністю.

Одночасно вживаються всі можливі заходи, щоб
запобігти злочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що
свідчать про реальну загрозу життю та здоров’ю особи, яка повідомила про
злочин, слід вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки заявника, а
також членів його сім’ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших
протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника.

Коли необхідно перевірити заяву або
повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється
прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом
відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування
необхідних документів.

Заява або повідомлення про злочини до
порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення
оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах
України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за
погодженим з прокурором за поданням керівника відповідного оперативного
підрозділу або його заступника.

Потерпілим
визнається особа, якій злочином заподіяно моральну,
фізичну або майнову шкоду.

Про визнання громадянина потерпілим чи про
відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять
постанову, а суд — ухвалу.

Громадянин, визнаний потерпілим від злочину,
вправі давати показання у справі. Потерпілий і його представник мають право:
подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з
моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство
не провадилося, — після призначення справи до судового розгляду; брати участь у
судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка
провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на
вирок або ухвали суду і постанови судді, а за наявності відповідних підстав —
на забезпечення безпеки.

У випадках, визначених законом, потерпілий має
право під час судового розгляду особисто або через свого представника
підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах.

У справах про злочини, внаслідок яких сталася
смерть потерпілого, права потерпілого мають його близькі родичі.

Потерпілий зобов’язаний: з’являтися за
викликом слідчих органів, прокурора, судді та суду; давати правдиві показання;
підкорятись розпорядженням судді та головуючого і додержуватись порядку під час
судового засідання. За неявку без поважних причин до слідчих органів і суду
потерпілий може бути підданий приводу, за злісне ухилення від явки,
непідкорення розпорядження головуючого, порушення порядку під час судового
засідання — адміністративному стягненню, за дачу завідомо неправдивих показань
— кримінальній відповідальності.