Судимість

Судимість

Судимість є правовим станом особи, який
виникає у зв’язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у
законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків. Судимість має
правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках,
передбачених законами України. Особа визнається такою, що має судимість, з дня
набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття
судимості.

Особи, засуджені за вироком суду без
призначення покарання або звільнені від покарання чи такі, що відбули покарання
за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що
не мають судимості. Також визнаються такими, що не мають судимості, особи, які
були реабілітовані.

Строки погашення судимості

Такими, що не мають судимості, визнаються:

1) особи, засуджені відповідно до статті 75 КК
(звільнення від відбування покарання з випробуванням), якщо протягом іспитового
строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку
рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде
скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового
покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не
має судимості, після відбуття цього додаткового покарання;

2) жінки, засуджені відповідно до статті 79 КК
(звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок,
які мають дітей віком до семи років), якщо протягом іспитового строку вони не
вчинять нового злочину і якщо після закінчення цього строку не буде прийняте
рішення про направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду.
Якщо засуджена не була звільнена від додаткового покарання і його строк
перевищує тривалість іспитового строку, то жінка визнається такою, що не має
судимості, після відбуття цього додаткового покарання;

3) особи, засуджені до позбавлення права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю після виконання цього
покарання;

4) особи, які відбули покарання у виді
службового обмеження для військовослужбовців або тримання в дисциплінарному
батальйоні військовослужбовців чи достроково звільнені від цих покарань, а
також військовослужбовці, які відбули покарання на гауптвахті замість арешту;

5) особи, засуджені до штрафу, громадських
робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття
покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину;

6) особи, засуджені до обмеження волі, а також
засуджені за злочин невеликої тяжкості до позбавлення волі, якщо вони протягом
двох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять
нового злочину;

7) особи, засуджені до позбавлення волі за
злочин середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття
покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину;

8) особи, засуджені до позбавлення волі за
тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання
(основного та додаткового) не вчинять нового злочину;

9) особи, засуджені до позбавлення волі за
особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття
покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.

Строки погашення судимості обчислюються з дня
відбуття основного і додаткового покарання.

До строку погашення судимості зараховується
час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання
вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по
закінченні строків давності виконання вироку.

Якщо особу було достроково звільнено від
відбування покаран­ня, то строк погашення судимості обчислюється з дня
дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).

Якщо невідбуту частину покарання було замінено
більш м’яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня
відбуття більш м’якого покарання (основного та додаткового).

Якщо особа, що відбула покарання, до
закінчення строку пога­шення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку
погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки
погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного
відбуття покарання (основного та додат­кового) за останній злочин.

Зняття
судимості

Якщо особа після відбуття покарання у виді
обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставлен­ням
до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї су­димість до
закінчення строків, зазначених вище. Зняття судимості допускається лише після
закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного вище.