Завдання Кримінального кодексу України (КК України)
(стаття 1 Кримінального кодексу України (КК України))
Кримінальний кодекс України має своїм завданням :
- правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань,
- забезпечення миру і безпеки людства,
- запобігання злочинам.
Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає:
- які суспільно небезпечні діяння є злочинами;
- які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Кримінальний кодекс України — це єдиний нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України відповідно до її конституційних повноважень, який містить у собі кримінально-правові норми про злочин та покарання. Частина 1 ст. 1 «Завдання Кримінального кодексу України» КК України містить два основних завдання:
Перше — це охорона суспільних відносин від суспільне небезпечних посягань . Об’єктом охорони відповідно до ч. 1 ст. 1 «Завдання Кримінального кодексу України» КК України виступають права і свободи людини і громадянина, власність, громадський порядок та громадська безпека, довкілля, конституційний лад України, мир і безпека людства.
Специфіка кримінально-правових норм полягає в тому, що вони є нормами-заборонами: під загрозою покарання в них забороняється певна суспільне небезпечна поведінка. Саме цим поруч із завданням охорони суспільних відносин Кримінальний кодекс вирішує й інше завдання — запобігання злочинам, попередження про правові наслідки їх вчинення.
Для здійснення цих завдань відповідно до ч. 2 ст. 1 «Завдання Кримінального кодексу України» КК України визначає, які суспільне небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Відповідно до ст. 11 «Поняття злочину» КК України, «злочином є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину» та ч. 1 ст. 50 «Поняття покарання та його мета» КК України, «покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого». У Кримінальному кодексі дано вичерпний перелік злочинів і вичерпний перелік покарань, що є забезпеченням принципу законності у вирішенні питань кримінальної відповідальності та покарання: немає злочину — немає покарання без указання на це в кримінальному законі.