Підстава кримінальної відповідальності
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України.
Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки:
- її вину не буде доведено в законному порядку;
- її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.
Склад злочину — це сукупність юридичних ознак (об’єктивних і суб’єктивних), що визначають вчинене суспільне небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом.
Об’єктивними ознаками складу злочину є об’єкт і об’єктивна сторона, суб’єктивними — суб’єкт і суб’єктивна сторона.
Об’єктом злочину виступають суспільні відносини, які охороняються законом і яким злочином завдається шкода. Перелік цих відносин дано законодавцем у ч. 1 ст. 1 «Завдання Кримінального кодексу України» КК України:
- правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань,
- забезпечення миру і безпеки людства,
- запобігання злочинам
Об’єктивна сторона — це сукупність зовнішніх ознак вчиненого злочину: діяння (дія або бездіяльність), суспільне небезпечні наслідки (певна шкода об’єкту), причинний зв’язок, спосіб, засоби, місце, час, обстановка вчинення злочину. Найважливішою ознакою, без якої не може бути жодного складу злочину, є діяння, виражене в свідомій вольовій поведінці особи — дії або бездіяльності. Щодо наслідків, то вони є обов’язковою ознакою тільки матеріальних складів злочинів. Способи, знаряддя, обстановка, час, місце й інші, так звані факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину, виступають обов’язковими лише в тих випадках, коли вони прямо передбачені в статті Особливої частини КК України. В інших випадках вони впливають на ступінь суспільної небезпечності вчиненого і можуть бути враховані як пом’якшуючі чи обтяжуючі обставини.
Суб’єкт злочину — це особа, яка вчинила злочин і яка характеризується такими юридичними ознаками: фізична, осудна, досягла певного віку.
Суб’єктивна сторона — це внутрішня сторона злочину, яка виявляється в певному психічному ставленні особи до об’єкта та об’єктивної сторони вчинюваного злочину; певному прояві її свідомості й волі, виражених у вині, мотивах, меті.
Частина 3 ст. 2 «Підстава кримінальної відповідальності» КК Українипередбачає, що ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу. Це положення відповідає ч. 1 ст. 61 Конституції України, відповідно до якої «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення».
Більшість учених також дійшли висновку, що підставою кримінальної відповідальності є наявність у вчиненому особою суспільно небезпечному діянні ознак конкретного складу злочину, передбаченого чинним кримінальним законодавством.
В межах єдиної підстави кримінальної відповідальності можна виділити її:
- фактичну сторону;
- юридичну сторону.
Фактична сторона — це вчинення в реальній дійсності суспільне небезпечного діяння, а юридична — це передбаченість такого діяння в КК України.
Підставою кримінальної відповідальності є:
- встановлення судом повної відповідності фактичної і юридичної сторін вчиненого.
Відсутність такої відповідності свідчить і про відсутність підстави кримінальної відповідальності, тобто складу злочину. Тобто склад злочину, так званим, з’єднувальним «містком» між реальним діянням і нормою закону.
Також можна виділити матеріальну та процесуальну підстави кримінальної відповідальності:
- матеріальна — це вчинення злочину;
- процесуальна — це обвинувальний вирок суду.