Поняття трасології, її система та наукові засади

Тема 4: Криміналістичне дослідження слідів (трасологія, дактилоскопія)

1. Поняття трасології,
її система та наукові засади

Трасологія – це галузь криміналістичної
техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і
розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації,
вилучення і дослідження.

Дослідження слідів має важливе
криміналістичне значення, оскільки допомагає встановити знаряддя злочину,
отримати відомості про злочинця, визначити механізм злочинної події та
допомагає швидшому розкриттю злочинів.

Систему
трасології складають:

• вчення про сліди та механізм слідоутворення.
• прийоми і методи виявлення, фіксації та вилучення слідів.
• дослідження слідів відображень (рук, ніг, зубів, ділянок шкіри голови,
  одягу, знарядь злому та інструментів, холодної зброї, транспортних засобів,
  тварин, слідів крові за їх формою).
• дослідження речовин як слідів злочину.
• дослідження предметів як слідів злочину (визначення стану окремих
  предметів; встановлення належності частин єдиному цілому; встановлення джерела
  походження (партії, групи) за слідами виробничих механізмів).

У трасології за слідами можна встановити:

• індивідуальну тотожність об’єкта, яким
  утворений слід (ідентифікувати об’єкт);
• групову належність об’єктів (тип,
  клас, рід, вид, різновид);
• механізм і умови виникнення слідів,
  слідоутворення (вид сліду, напрямок і кут взаємодії об’єктів тощо);
• окремі обставини злочинної події
  (спосіб проникнення у житло, кількість учасників події, їх анатомо-фізіологічні
  особливості, напрямок пересування злочинців, використання транспортних засобів,
  орієнтовно час вчинення злочину та ін.).

Трасологія
базується на таких наукових положеннях:

• об’єкти матеріального світу
  індивідуальні. Кожний об’єкт індивідуальний і тотожний тільки самому собі.
• за певних умов зовнішня будова одного
  об’єкта може відбитися на іншому. Точність відображення залежить від фізичних
  властивостей слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів, механізму
  слідоутворення. За матеріально-фіксованими слідами можлива ідентифікація
  об’єкта, який їх залишив.
• відносна стійкість об’єктів. Об’єктами
  механічної контактної взаємодії можуть бути тільки тверді тіла, які мають
  достатньо стійкі зовнішні ознаки.
• відбиття у сліді зовнішньої будови
  предмета, є перетвореним (має вид негативу). У сліді ознаки зовнішньої будови
  предмета переважно мають дзеркальне відображення.