Інші види огляду

4. Інші види огляду

Огляд речей і документів. Відповідно до закону (ч. 5 ст.
237 КПК України) речі і документи, які мають значення для кримінального провадження,
та речі, вилучені з обігу, що були виявлені при
проведенні інших видів огляду, підлягають негайному огляду. У разі якщо огляд речей
і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний з ускладненнями,
вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено
їх остаточні огляд. У цьому випадку огляд речей і документів складає зміст самостійної слідчої дії.

Огляд речей починається з вивчення їх загального вигляду. Слідчий встановлює
стан речі, її найменування і призначення, при необхідності
– правила користування цією річчю. Потім виявляються індивідуальні ознаки речі,
її дефекти й особливості, ознаки, що свідчать про
те, за яким призначенням вона використовувалася і як інтенсивно, ознаки, що вказують на зв’язок речі, яка оглядається, з розслідуваною
подією. Всі ці дані фіксуються
в протоколі огляду, до якого можуть бути прикладені фотознімки та графічні зображення.

Мета огляду документів – виявити і зафіксувати такі їх ознаки, які надають
документам значення речових доказів, а також встановити засвідчені ними або викладені в них обставини і факти, що
мають значення для справи.

На початковому етапі огляду слідчий повинен отримати загальне уявлення про документ. При цьому з’ясовується:

а) що являє собою документ;

б) у кого і де зберігається;

в) зовнішній вигляд документа і його реквізити;

г) походження документа, від кого
він надійшов до адресата.

{lang_content_nav} подальших дій слідчого
залежить від того, яку роль, за його припущенням,
цей документ може грати в справі: речового доказу
або засобу посвідчення
тих або інших фактів і обставин. При огляді документів
– речових доказів слідчий доступними йому засобами вирішує питання про дійсність документа, вивчаючи для цього, зміст, форму, матеріал документа і його окремі частини: підписи, відбитки печаток і ін. Всі ознаки, що свідчать про його підробку
(травлення, підчищення, дописки й ін.), докладно фіксуються в протоколі огляду.

Якщо документ є засобом посвідчення фактів, особлива увага звертається на ті його частини,
що відіграють посвідчувальну роль, наприклад на
підпис певної посадової особи і дату документа,
що в сукупності вказує на перебування цієї особи
в той момент у даній посаді, або на зміст документа,
з якого можна зробити висновок про певні обставини, наприклад про одержання певної партії товарів. У протоколі огляду фіксується все виявлене, а та частина документа,
що має доказове значення, при необхідності може
бути викладена дослівно. Таким шляхом слідчий може
уникнути залучення до справи значних за обсягом
документів, наприклад книг бухгалтерського обліку, якщо доказове значення мають лише деякі записи.

Огляд приміщень і місцевості. Об’єктами даного виду огляду можуть
бути складські, торговельні, виробничі і житлові приміщення, різні ділянки
місцевості (наприклад, місце зустрічі співучасників). Проводиться він за правилами огляду місця події.

5. Освідування

Особливим видом огляду є освідування (ст. 241 КПК України) – огляд тіла людей. Освідуванню
можуть бути піддані підозрюваний, свідок або потерпілий.
Його мета – виявлення на тілі людини слідів кримінального правопорушення або особливих
прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.

Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора
та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування,
яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі,
за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується.

Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню,
пред’являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти
освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.

При освідуванні не допускаються дії, які принижують
честь і гідність особи або небезпечні для її здоров’я. За необхідності здійснюється
фіксування наявності чи відсутності на тілі особи, яка підлягає освідуванню, слідів
кримінального правопорушення або особливих прикмет шляхом фотографування, відеозапису
чи інших технічних засобів.

Про проведення освідування складається протокол. Особі,
освідування якої проводилося примусово, надається копія протоколу освідування.