Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів
Призначення й джерела
інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів
Важливим сховищем і джерелом
надходження фактичних даних (актуальної криміналістично-значущої інформації) та
різноманітних довідникових відомостей (потенційної криміналістично значущої інформації)
є централізовані обліки, картотеки, колекції, бази даних органів МВС та експертних
установ України, а також допоміжні обліки, відомчі сховища і реєстрацій, довідкова
документація інших установ, організацій та органів.
Раціональне використання актуальної
та потенційної криміналістично значущої інформації, з урахуванням її обсягу й різноманітності,
можливе тільки в межах належного функціонування інформаційно-пошукової системи,
що забезпечує накопичення, опрацювання, збереження і швидкий пошук такої інформації.
Цю систему прийнято називати криміналістичноюю реєстрацією.
Криміналістична реєстрація – це науково розроблені засади
і правила функціонування системи обліків осіб, предметів та інших об’єктів і відомостей
щодо них, які мають криміналістичне значення.
Система реєстрації складається
з підсистем (складових), тобто з певних видів криміналістичних обліків, які різняться
між собою обліковими відомостями, а також способами і формами їх накопичення й систематизації.
Отже, криміналістичний
облік – один із складників інформаційно-довідкової системи (криміналістичної
реєстрації), що характеризується властивою саме йому обліковою криміналістично значущою
інформацією та специфічними способами і формами її накопичення й систематизації.
Від виду криміналістичного
обліку треба відрізняти його форму, тобто спосіб накопичення реєстрованої інформації.
За формою обліки можуть бути
у вигляді:
– карток;
– картотек;
– колекцій;
– альбомів;
– магнітних
стрічок, дисків;
– банків
даних;
– списків,
відеозаписів тощо.
Різноманітні також способи
фіксації криміналістично значущої інформації:
– описовий
(алфавітний, гомеоскопічний, за способом вчинення злочину тощо);
– графічний:
схеми, креслення, профілограми, хроматограми, спектрограми, рентгенограми тощо;
– наглядно-образний
(зображувальний) фотографування, дактилоскопування, зліпки, дактилокарти, фотографії,
мікро-карти, мікрофільми тощо);
– колекційний
(колекціонування): матеріали, речовини, вироби і знаряддя, сліди.
Базується криміналістична
реєстрація на використанні теорії ідентифікації, судової фотографії, дактилоскопії,
словесному портреті та інших наукових даних.
Криміналістичні обліки безпосередньо
не передбачені кримінально-процесуальним законодавством.
Але порядок їх ведення у загальних
рисах визначено вимогами КПК України, що стосуються правил фіксації, вилучення й
зберігання речових доказів, отримання зразків для порівняльного дослідження, залучення
спеціаліста, призначення і проведення експертиз.
Правовою основою кримінальної
реєстрації виступають і закони України «Про міліцію» та «Про оперативно-розшукову
діяльність».
Процедура збору облікових
матеріалів детально регламентується незаконними актами – наказами та інструкціями
МВС України тощо.
Юридичними підставами реєстрації
окремих категорій осіб виступають:
• постанова прокурора, слідчого
чи особи, яка провадить дізнання про обрання щодо конкретної особи запобіжного заходу
– взяття під варту, або постанова про притягнення як обвинуваченого;
• вирок
або ухвала суду;
• постанова
про оголошення розшуку обвинуваченого;
• протокол
затримання підозрюваного.
За існуючим в Україні порядком
можна навести такий перелік об’єктів, що підлягають криміналістичній реєстрації:
– невідомі злочинці, які переховуються
від суду і слідства, від відбуття покарання;
– обвинувачені,
що були заарештовані;
– особи,
затримані за бродяжництво, жебракування;
– особи, які вчинили злочин,
але звільнені у зв’язку з ужиттям заходів громадського виливу або через обставини,
що змінилися;
– засуджені
особи;
– хворі,
які перебувають у лікувальних установах, будинках престарілих, дитячих будинках
і через свій стан не можуть повідомити персонографічні дані;
– невпізнані
трупи осіб, які загинули внаслідок злочинів, нещасних випадків;
– крадена, втрачена, вилучена
і добровільно здана зброя;
– кулі, гільзи, патрони зі
слідами зброї, виявлені на місці події, иерозкритого злочину;
– викрадені
й загублені, а також вилучені у затриманих речі;
– номерні
речі й вироби, пов’язані зі злочинами;
– автотранспортні
засоби, належність яких не встановлена;
– підроблені
документи, виготовлені поліграфічним способом;
– підроблені
грошові знаки (паперові гроші);
– паспорти
– викрадені, втрачені, такі, що належать злочинцям, а також бланки викрадених паспортів;
– пригульна худоба, викрадена
і така, що розшукується;
– факти
розкрадання вантажів на залізничному транспорті;
– способи
вчинення злочинів, які залишилися нерозкритими та ін.