Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів
Засади планування розслідування
у кримінальному провадженні, види планів
Діяльність по розкриттю і
розслідуванню злочинів потребує чіткої організації та планування. Організація розслідування
передбачає певні рівні діяльності по розкриттю, розслідуванню злочинів і запобіганню
них:
1) вищий — система
заходів, яка забезпечує ефективність функціонування елементів системи і досягнення
відповідної мети. Організація розслідування виступає як специфічна форма діяльності
усіх компетентних органів держави, тобто органів дізнання і досудового слідства
усіх відомств;
2) управлінський —
управління певним видом діяльності. Це комплекс заходів, що забезпечують “оптимальну
структуру органів розслідування, необхідний рівень управління ними, ефективність
їх діяльності, вдосконалення засобів та методів. Організація розслідування у цьому
разі виступає як основна функція слідчого апарату одного відомства;
3) методичний — організація
розслідування конкретного злочину. Це комплекс заходів щодо створення оптимальних
умов для визначення і застосування найбільш ефективних і доцільних криміналістичних
рекомендацій;
4) тактичний — організація
проведення окремої слідчої дії або організаційно-технічного заходу.
Організація розслідування
означає:
— своєчасну розробку узгодженого
плану заходів місцевих правоохоронних органів;
— налагодження належної взаємодії
у процесі розслідування між слідчим, оперативними працівниками, фахівцями;
— забезпечення кваліфікованого
керівництва слідчо-оперативною групою чи бригадою;
— проведення регулярних оперативних
нарад слідчої групи;
— налагодження систематичного
обміну інформацією та звітністю про результати роботи слідчої групи і кожного слідчого;
— здійснення інших організаційних
заходів для успішного розкриття і розслідування злочинів.
Планування та організація
розслідування,
хоча й тісно пов’язані між собою, але різні за змістом і функціями.
Планування розслідування не
зводиться тільки до складання плану розслідування, це – частина великої проблеми
розкриття злочинів. Тому воно застосовується в слідчій, оперативно-розшуковій, експертній
діяльності. Планування – це організаційний та творчий бік складної розумової роботи
слідчого, яка здійснюється з першого моменту розслідування до його закінчення.
Існує кілька рівнів планування: планування
роботи слідчого (календарний план), планування розслідування в кримінальній справі,
планування слідчої дії, планування тактичної операції, тактичного прийому; планування
початкового, наступного та заключного етапів розслідування.
Планування окремої слідчої
дії включає три стадії:
1) визначення мети слідчої
дії (обставини, питання, які необхідно встановити);
2) встановлення (вибір) конкретних
ресурсів – інформаційних, психологічних, технічних, які знаходяться у слідчого,
та визначення їх співвідношення з конкретною метою, якої необхідно досягти;
3) безпосереднє розроблення
організаційно-тактичного змісту слідчої дії із визначенням послідовності застосування
тактичних прийомів, тактичних операцій.
Існує кілька форм планів,
які відображають етапи планування та цілі, яких потрібно досягти. До загальних елементів
плану розслідування в кримінальній справі належать: а) версії; б) обставини, які
необхідно встановити; в) слідчі дії, оперативно-розшукові та організаційні заходи;
г) вказівка, хто виконавець і термін виконання; д) матеріали, які слід використати.
План окремої слідчої дії або
оперативного заходу складається з трьох елементів:
- конкретизація цілі, тобто
обставин (питання), які необхідно з’ясувати та встановити; - визначення тактичних прийомів
і технічних засобів для встановлення обставин вчинення злочину; - перелік матеріалів, довідкової
інформації, необхідної для з’ясування обставин, визначення послідовності застосування
прийомів і засобів одержання інформації, тобто реалізація тактичного задуму слідчої
дії (використання матеріалів справи, речових доказів, логічних і психологічних прийомів).
Будь-який план розслідування
та окремої слідчої дії повинен бути конкретним. У плані неприпустимі такі завдання,
як «встановити винність підозрюваного», «дати завдання органам міліції», «з’ясувати
обставини вчинення злочину». Необхідно конкретно вказати, які саме обставини встановити,
яке завдання доручити органам дізнання.
За формою плани поділяються
на:
а) письмові;
б) уявні (усні).
Лише інколи планування може
бути усним (уявним): це може мати місце на початковій стадії розслідування, коли
виявляються ознаки злочинів, і в ході порушення кримінальної справи.
У таких ситуаціях слідчий,
базуючись на висунутих версіях, зазвичай типових, складає наближений усний план
із проведенням найбільш невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
І вже після цього приступає
до складання письмового плану.