Тактика і технологія проведення слідчих дій
Тактика і технологія проведення слідчих дій
Слідча дія – це передбачені кримінально-процесуальним
законом заходи, які застосовуються компетентними особами для збирання, дослідження,
оцінки та використання доказової інформації.
Слідчі дії в гносеологічному
та методологічному значеннях вважаються способом пізнання події злочину та осіб,
які вчинили його, а також обставин провадження.
В літературі існують декілька
класифікацій слідчих дій відповідно до різних підстав. Так, залежно від об’єкта,
на який спрямована пізнавальна суть слідчих дій, останні поділяють на речові, за допомогою яких одержують інформацію
з матеріальних джерел, та особові дії,
які пов’язані з одержанням інформації з ідеальних джерел.
За місцем та значенням в процесі
розслідування слідчі дії поділяють на першочергові, послідуючі та невідкладні.
Також слідчі дії класифікують
на:
а) вербальні: – допит, пред’явлення для
впізнання, очна ставка тощо, здійснюються з метою отримання особистої інформації
у її носіїв шляхом мовного спілкування, також здійснюється фіксація рукописно, схемами,
малюнками, язиком жестів и міміки. При проведенні цих дій вирішуються завдання:
– отримання вихідних даних;
– перевірка наявної в справі
інформації;
– фіксація зібраних відомостей;
– виявлення и викриття брехні;
– ідентифікація та впізнання;
– перевірка слідчих версій.
б) невербальні: – слідчий огляд, обшук, призначення
та проведення експертиз, інші дії при проведенні яких мовний спосіб збору інформації
поступається місцем іншим прийомам та методам.
Відповідно до нового КПК,
усі слідчі дії можна розділити на гласні та негласні.
Негласні слідчі (розшукові)
дії – це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення
яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК.
До слідчих
(розшукових) дій КПК відносить:
1. Допит:
– допит, який проводиться
окремо з кожною особою (попередній допит);
– одночасний допит двох чи
більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях;
– допит свідка, потерпілого
під час досудового розслідування в судовому засіданні;
– допит в режимі відеоконференції.
2. Пред’явлення особи (впізнання
особи наяву; впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису), речей, трупа для
впізнання.
– виділяється впізнання у
режимі відео конференції.
3. Проникнення до житла чи
іншого володіння особи:
– за згодою володільця;
– на підставі ухвали слідчого
суду;
– у невідкладних випадках.
4. Обшук:
– житла чи іншого володіння
особи;
– житла чи іншого володіння
особи, який включає обшук особи, що перебуває в житлі чи іншому володінні.
5. Огляд:
– місцевості;
– приміщення;
– речей та документів;
– трупа;
– трупа, пов’язаний з ексгумацією.
До негласних слідчих дій КПК
відносить:
1) аудіо- та відеоконтроль
особи (ст..260),
2) арешт на кореспонденцію
(ст.261),
3) огляд і виїмка кореспонденції
(ст.262),
4) зняття інформації з транспортних
телекомунікаційних мереж (ст.263),
5) зняття інформації з електронних
інформаційних систем (ст.264),
6) обстеження публічно недоступних
місць, житла чи іншого володіння особи (ст.267),
7) установлення місцезнаходження
радіоелектронного засобу (ст.268),
Підготовка до проведення слідчої
дії. На даній
стадії усвідомлювати і формулюються завдання майбутнього слідчої дії, вирішуються
питання, пов’язані з визначенням моменту його проведення і кола учасників, застосуванням
техніко-криміналістичних засобів, уточненням форми й меж використання оперативних
можливостей, допомоги фахівців.
Одна з неодмінних умов підготовки
слідчої дії побудова його уявної динамічної моделі. Ця ідеальна модель повинна допомогти
слідчому уявити обстановку його виробництва, дії учасників, варіанти їх можливої
поведінки. Повнота такої перспективної моделі та кількість її різних варіантів пов’язані
з обсягом інформації про злочинну подію, учасників майбутнього слідчої дії, професійної
досвідченістю слідчого. Чим більшою буває обсяг інформації, тим менше варіантів
уявної моделі доводиться будувати в процесі підготовки слідчої дії і навпаки.
Провадження слідчої дії. На даній стадії реалізується
намічений план і вирішуються (не завжди) ті завдання, які ставив перед собою слідчий.
Це стадія застосування тактичних прийомів та перевірки версій шляхом підтвердження
або спростування зроблених з них висновків.
На тактику провадження слідчої
дії істотно впливає його місце в системі процесуальних дій по кримінальній справі
розслідується. За ролі в процесі розслідування слідчі дії поділяються на первинні
і наступні.
Слідчі дії, проведені в ході
подальшого розслідування, спрямовані на вивчення, оцінку і використання доказів,
зібраних на початковому етапі, детальну перевірку версій, доказування елементів
складу злочину, а також з’ясування причин та умов, що сприяли його вчинення і приховування.
Фіксація ходу та результатів
слідчої дії. Ця стадія покликана забезпечити максимально повне і правильне відображення його
ходу та досягнутих результатів.
Ця стадія відіграє істотну
роль, тому що без належного процесуального оформлення отримана інформація не має
необхідної доказової сили, а самі дії слідчого не можуть породити потрібних процесуальних
наслідків. Результатом цієї стадії стають відповідні процесуальні документи джерела
доказів з відповідними додатками, а також включення в систему останніх належно оформлених
матеріальних об’єктів (речових доказів) або отримання порівняльних матеріалів (зразків)
для цілей судової експертизи.
Оцінка отриманих результатів,
визначення їх значимості для розслідування заключна стадія слідчої дії. Аналіз роботи, виконаної
при виробництві слідчої дії, та отриманих результатів необхідний як для перевірки
достовірності добутої інформації, так і для вирішення питання про її значимість
для доведення провини підозрюваного і шляхи подальшого використання. На цій стадії
виявляються помилки, допущені при проведенні слідчої дії, оцінюються їх можливі
результати, вирішується питання про доцільність повторного проведення даної дії.
Оцінкою має бути підданий
і той процесуальний документ, в якому відображені хід і результати проведеного слідчої
дії, протокол з точки зору його об’єктивності, повноти, логічності та послідовності
викладу, чіткості і ясності формулювань, наявності необхідних процесуальних реквізитів,
а також додатки до нього: плани , схеми, замальовки, фотографії, аудіо – та відеозаписи
(ст. 166 КПК України).