Тактика проведення огляду місця події

Тактика проведення огляду
місця події

Тактика огляду у своїй основі
має пізнавальну діяльність. До структури пізна­вальної діяльності входять такі елементи:

1) речові ознаки злочину,
що потрапляють у поле зору слідчого;

2) версії про механізм розслідуваної
події;

3) уявна модель цієї події;

4) виведення наслідків із
даної моде­лі, тобто суджень про обставини і сліди, які повинні мати місце, якщо
відтворена модель є правильною. У реалізації цього механізму одну з основних ролей
відіграє аналіз обстановки місця події і слідів, вияв­лених у зв’язку з подією злочину.

Виявлений у процесі огляду
об’єкт спочатку аналізується з погляду його звичайної у людському розумінні субстанції
та призначення. Після цього аналіз спрямовується на встановлення у знайденому об’єкті
таких ознак, які свідчать про його використання в події злочину. Цей етап аналізу
дає змогу виявити зв’язки певного об’єкта з подією злочину і тим самим встановити
коло обставин, що мають зна­чення для здійснення пізнання у розслідуванні. При уявному
аналізі об’єктів, що проводиться під час огляду місця події, використовуються елементи
фактичного аналізу, зокрема таких його методів, як вимірюван­ня, дослідження за
допомогою науково-технічних засобів, порівняння. Застосування лупи, світлофільтрів,
ультрафіолетових освітлювачів, за­пилюючих порошків до умовиводів уявного аналізу
в багатьох випадках додає деяку кількість виявлених ознак, правильна оцінка котрих
багато в чому визначає можливість розгляду знайденого як речового доказу.

Місце події та його матеріальна
обстановка є відображенням на­слідків певного злочину. Місце вчинення злочину —
найбагатше дже­рело відомостей. У більшості випадків розкриття злочинів цілком за­лежить
від того, чи повною мірою використано це джерело, але воно не завжди однаково відображає
подію злочину.

Залежно від характеру відображення
на місці події злочину можна уявити ситуації, коли подія злочину:

1) має дійсне відображення;

2) не має повного відображення;

3) не знаходить свого явного
відображення;

4) має фальшиве відобра­ження.
Ці ситуації вимагають відповідної інтерпретації:

1) якщо подія злочину має дійсне
відображення, у слідчого немає сумнівів щодо характеру події та осіб, причетних до неї. Достатній
обсяг інформації дозволяє припустити дійсність події. Проте на першо­му етапі розслідування
(яким часто є огляд місця події) нерідко важко вирішити, які об’ єкти слід оглядати;

2) якщо подія злочину не має
повного відображення, завдання слід­чого полягає у відновленні повної картини події, що відбулася. Непо­внота
відображення може мати різний ступінь. Якщо відображення настільки неповне, що не
передає змін середовища, на основі яких можна судити про відображений об’єкт, тоді
його неповнота є істотною. Виникнення неповного відображення пов’язано з такими
моментами:

а)
у процесі вчинення злочину подія повністю не відобразилася на місці події;

б)
після вчинення злочину змінились об’єкти огляду — сліди та речові докази;

3) якщо подія злочину не знаходить
свого явного відображення, можна
передбачити, що:

а)
знищено дані на місці події (зміни в сере­довищі зникли, і акт їх виділення став
неможливим; разом з тим знищення інформації на місці події (слідів та речових доказів)
характери­зується виникненням іншої інформації — слідів їх знищення);

б)
події у цьому місці не було;

4) якщо подія злочину має фальшиве
відображення,виникає ситу­ація відбиття не події злочину, а іншої події, тобто при інсценуванні.
У цих випадках необхідно звернути увагу на так звані негативні об­ставини, які несуть
у собі інформацію не про злочин, чиїм відображен­ням вони нібито є, а про інсценування
злочину.

Кожній із названих ситуацій
огляду місця події відповідає найдо­цільніша система тактичних прийомів, яка має
достатньо загальний характер.

Система тактичних прийомів
при дійсному відображенні події злочину охоплює:

1) зіставлення первісних даних
і обстановки місця події з метою виявлення слідів злочину;

2) аналіз окремих слідів на місці
події;

3) моделювання події, що відбулася.

Система тактичних прийомів
при неповному відображенні по­дії злочину включає такі прийоми:

1) аналіз окремих слідів (предметів),
їх ознак, розташування;

2) використання уявної реконструкції
окремих елементів події;

3) моделювання з метою відтворення
події, яка відбулася;

4) зіставлення модельованої події
і реальної картини місця події.

Така система використовується
у разі, коли на місці події виявлено окремі предмети чи сліди злочину і механізм
події недостатньо виражений. Огляд місця події при неповному відображенні події
злочину необхідно розпочинати з аналізу окремих слідів (предметів), їх ознак, розташування.
Цей тактичний прийом дозволяє визначити об’єкти, які мають значення у справі, встановити
зв’язки між окремими слідами та їх можливе місцезнаходження.

Інша система тактичних прийомів
використовується у тих випад­ках, коли подія злочину не знаходить свого явного відображення. Система тактичних прийомів при відсутності явного відображен­ня події злочину охоплює такі прийоми:

1) зіставлення первісних даних
з інформацією місця події;

2) залучення до участі в огляді
осіб, які повідомили про злочин;

3) аналіз ознак знищення слідів;

4) аналіз іншої інформації місця
події та її зіставлення зі встанов­леними фактами.