Тактика огляду трупа на місці його знаходження

Тактика огляду трупа на
місці його знаходження

Труп – центральний об’єкт
на місці події.

Хід і результати його огляду
відображаються в протоколі огляду місця події.

Коли ж труп оглядається не
на місці події, в морзі, напри­клад, тоді складається окремий протокол окремої слідчої
дії – огляду трупа.

Окремий протокол складується
й тоді, коли оглядові переду­вала ексгумація трупа.

Огляд трупа може дати важливу
інформацію:

1) про особу потерпілого

2) про причини смерті

3) спосіб її спричинення

4) час настання смерті

5) про механізм події.

Цей вид огляду здійснюється
обов’язково за участі судового медика або лікаря іншої спеціальності.

Огляд складається з двох стадій:

а) стадія загального огляду
(статична стадія);

б) стадія детального огляду
(динамічна стадія).

Під час загального огляду трупа у статичному стані фіксуються:

– стать
трупа;

– орієнтовно
– вік;

– будова
тіла;

– поза
трупа;

– положення (розміщення) на
місці події відносно певних постійних орієнтирів;

– зовнішні
ознаки (живіт, статеві органи, задній прохід тощо);

– довжина
трупа;

– стан
шкіри (особливі прикмети: рубці, татуювання);

– стан
одягу (співвідносно з позою трупа);

– можливі знаряддя спричинення
смерті, наближено час настання смерті;

– інші
предмети, що є поруч із трупом;

– предмети,
виявлені в одязі трупа тощо.

Після загального огляду тіло
переносять в інше місце і огля­дається ложе трупа (місце, де лежав труп), попередньо
обведене крейдою або позначене іншим способом.

Детальний (динамічний) огляд супроводжується
роздяган­ням трупа, яке відбувається у певній послідовності.

Головною метою цієї стадії
огляду є відшукання всіх особли­востей на тілі трупа, ушкоджень і трупних явищ.

Якщо особа трупа загиблого
невідома, особливості фіксу­ються з максимальною ретельністю, зокрема – родимки,
будова зубного апарату тощо.

Такий труп описується за методом
«словесного портрета», дактилоскопується і, в разі потреби, після надання обличчю
трупа зажиттєвого вигляду («туалет трупа») фотографується за правилами сигналетичного
знімання.

Щодо ушкоджень обов’язково
зазначається:

– їх розташування, локалізація;

– якщо це бсзспірпо – характер
ушкоджень (наприклад, руб­лена, колота, колото-різана тощо рана);

– розміри
ушкоджень;

– зовнішній
вигляд.

Виявляються й описуються також
усі трупні явища:

– температура
трупа;

– закоцюблення;

– висихання;

– трупні
плями;

– гнилісні
процеси.

Незалежно від проведення сигналетичного
знімання, до по­чатку огляду і під час огляду труп фотографують за правилами фотографування
трупа. Бажано використовувати кольорові фотоматеріали.