Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств

Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання
і напрямки розслідування вбивств

Слідча ситуація – певна сукупність
інформації, обставин, умов, яка є наявною на тому чи іншому етапі розслідування
в конкретній кримінальній справі та яка обумовлює вибір слідчим відповідного напряму
своїх пошуково-дослідницьких дій.

Проаналізуймо найтиповіші
слідчі ситуації, які виникають на початковому етапі розслідування вбивств.

Ситуація 1. Убивство вчинено
в умовах очевидності (відкрите), труп жертви знайдено, особу потерпілого встановлено,
вбивцю затримано. За такої ситуації конфлікт між убивцею та жертвою, можливо, назрівав
протягом тривалого часу, і їхні неприязні, ворожі відносини не становлять таємниці
для родичів, знайомих і співпрацівників. Мотивами таких убивств, зазвичай, є конфлікт
на сімейному чи побутовому ґрунті, хуліганські спонукання, спалах негативних емоцій
під час розпивання спиртних напоїв тощо.

Для такої ситуації
характерними є такі коло і черговість слідчих дій:

– затримання, допит
і особистий обшук підозрюваного;

– освідування підозрюваного
чи призначення щодо нього судово-медичної експертизи;

– огляд місця події,
обшук помешкання чи за місцем роботи підозрюваного з вилученням чи окремою виїмкою
його одягу, взуття, окремих предметів тощо;

– допити свідків
– очевидців, інших свідків;

– призначення судових
експертиз (судово-медичної трупа, речових доказів, психолого-психіатричної експертизи
вбивці тощо).

Ситуація 2. Виявлено труп
людини, вбитої в умовах неочевидності, однак особа загиблого відома або встановлена
в процесі огляду місця події та трупа. Ці дії виступають початковими діями. По-іншому
в літературі цю ситуацію називають «ситуацією, за якої вчинено таємне вбивство,
але без заховання трупа, без інсценування і виявлене зразу ж після злочину».

Після огляду місця
події та трупа за цієї ситуації або одночасно з оглядом виконують оперативно-розшукові
заходи щодо встановлення свідків, які виявили трун і повідомили про це в міліцію,
знали потерпілого, а також для встановлення й розшуку злочинця «по гарячих слідах».
Далі допитують цих свідків; призначаються судово-медична і криміналістичні експертизи.
Коло свідків обумовлюється необхідністю з’ясування питання, кому ж була вигідною
смерть потерпілого і яким міг бути мотив убивства: грабіж, розбій, сексуальний чи
бізнесовий тощо

Типові версії для
такої ситуації – це версії про особу вбивці (або коло підозрюваних), версії, як
уже було сказано, про мотиви вбивства; розшукові версії щодо місця перебування злочинця,
який переховується (до його затримання) та ін.

Ситуація 3. Виявлено невпізнаний
труп або частини розчленованого трупа (зі слідами приховання вбивства чи без таких).
За такої ситуації:

– першочергово
виконують огляд місця події, трупа чи його частин за правилами огляду невпізнаного
трупа або частин трупа;

– допити свідків,
які виявили труп або його частини;

– допити заявників
про злочини;

– виконуються оперативно-розшукові
міроприємства для встановлення особи загиблого;

– особам, які заявили
про зникнення людини, труп пред’являється для впізнання, але після їх допиту про
зовнішність зниклого;

– призначається
судово-медична експертиза трупа, криміналістичні експертизи речових доказів;

– проводять перевірку
за обліком безвісно відсутніх та облік засуджених;

– органам дізнання
доручається проведення оперативно-розшукових міроприємств з метою встановлення особи
загиблого, мотиву вбивства та особи, яка вчинила злочин тощо.

Іншими словами,
щонайперше конструюються і перевіряються версії про механізм убивства та особу жертви.
Коли встановлюють особу жертви, вивчаються версії щодо осіб, у кого була потреба
не тільки вчинити вбивство, а й приховати його, передбачаючи, що не уникне викриття.

На практиці, інколи,
вбивцю знаходять раніше за встановлення особи жертви, а тому черговість наведених
вище процесуальних і оперативпо-розшукових дій буде ситуативно іншою.

Ситуація 4. Виявлено труп
або зникнення особи за обставин, коли є підстави для припущення, що вбивство вчинено
з метою заволодіння житлом. У таких випадках проводять огляд місця виявлення трупа
і самого трупа за загальними правилами тактики огляду і методики розслідування вбивств.
Окрім цього, виявляються, вилучаються, досліджуються документи про приватизацію
житла і перехід права власності на нього до іншої особи (довіреність на розпорядження
майном, договір купівлі-продажу, дарування, заповіт тощо). Документи перевіряються
на предмет їх відповідності вимогам офіційного діловодства та справжності підписів.

Як свідки допитуються
родичі, сусіди за місцем проживання жертви, знайомі, колеги по роботі. З’ясовується
фізичний і психічний стан загиблого чи зниклого, його наміри щодо долі свого житла,
коштів, коштовностей; про стосунки зі спадкоємцями та особами, до яких перейшло
право на житлову площу чи будинок тощо. Допитуються посадові особи, які оформляли
і засвідчували документи. Для дослідження підписів проводять кримі і іалістичну
експертизу.

Головними завданнями, вирішенням яких
доводиться займатися слідчому на початковому етапі розслідування майже кожного убивства,
є встановлення: місця вчинення злочину; чи насильницька смерть, чи вона настала
від інших причин; безпосередньої причини смерті; якщо смерть насильницька, то спосіб
її спричинення; знарядь; жертв; убивць; мотивів убивства, інших обставин.

Наведені ситуації
дозволяють визначити головні напрями розслідування на першочерговому етапі,
висунути версії, скласти план та організувати розкриття «по свіжих слідах».

Основою планування
та складання версій є результати огляду, провадження першочергових невідкладних
слідчих дій та оперативно-пошукових робіт, проведених заходів (розкриття «по свіжих
слідах»). Наприклад, виявлення трупа, похованого на території проживання потерпілого,
дозволяє висунути версію, що злочинець «свій», близький потерпілому. Знаходження
тіла в петлі не виключає версію умисного убивства, як і заява потерпілої про зґвалтування
– версію щодо обмови невинної особи тощо.