Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів

Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів

Серійні вбивства є найбільш
тяжкими, особливо небезпечними, резонансними та латентними злочинами, розкриття
та профілактика яких потребує особливої організації.

Термін «серійність» у вітчизняній
правоохоронній практиці, почав використовуватися з кінця 70-х років минулого століття
як термін, яким у службових документах іменувалися групи вбивств та інші особливо
тяжкі злочини проти особи, вчинені одними і тими ж злочинцями. Горбулинська І.М.
вважає, що серійні вбивства – це вчинені у різний час два і більше вбивств, які
характеризуються подібністю мотиву, часом, місцем і обстановкою, однотипністю способів
вчинення і приховування злочинів, збігом характеристик осіб загиблих та іншими ознаками,
які відобразилися в слідовій інформації, що дають достатні підстави для висунення
версії про їх вчинення однією особою (особами)

Ісаєнко В.Н., враховуючи криміналістичні
ознаки цих злочинів, виділяє такі групи серійних вбивств:

• з корисливих мотивів (наприклад,
  під час нападів з метою заволодіння матеріальними цінностями);
• пов’язані із зґвалтуванням
  або задоволенням статевої пристрасті в іншій формі;
• у процесі протистояння організованих
  злочинних угруповань;
• на замовлення, які вчиняються
  особами, що перетворили цю діяльність у злочинну професію;
• з кровної помсти;
• вчинені з мотивів расової,
  національної чи релігійної нетерпимості або під час проведення релігійних (псевдорелігійних)
  ритуалів (наприклад, сатаністами).

Найбільш розповсюдженими з
вказаних груп, є вбивства з корисливих мотивів (до них слід віднести і вбивства
на замовлення, мотивом яких, переважно є ті ж самі спонукання). Серійні вбивства,
які вчиняються на сексуальному підґрунті, у структурі інших вбивств вказаної категорії
посідають друге місце, і складають майже один відсоток від їх загальної кількості
(хоча за деякими прогнозами, вони мають тенденцію до зростання).

Криміналістична характеристика
серійних вбивств – це система, однак як будь-яка система вона має свою, більше розширену
структуру. До числа таких елементів структури криміналістичної характеристики серійних
вбивств, можливо, віднести наступні:

1) предмет злочинного зазіхання,
або, як його ще називають, предмет злочинного інтересу;

2) спосіб скоєння вбивств;

3) механізм скоєння вбивств;

4) обстановка скоєння вбивств;

5) ознаки скоєння вбивств
(слідова картина);

6) криміналістична характеристика
особи злочинця (вбивці);

7) криміналістична характеристика
особи потерпілого (жертви);

8) зв’язок конкретного епізоду
з даною серією вбивств;

9) мета й мотиви скоєння вбивств.

Основою криміналістичної характеристики
є спосіб скоєння вбивства. Спосіб скоєння вбивства можна розділити на три етапи:

1) спосіб підготовки до вбивства;

2) спосіб безпосереднього
здійснення вбивства;

3) спосіб приховання слідів
злочину (вбивства).

При розслідуванні серійних
вбивств певне значення має обстановка скоєння злочину, що містить у собі місце,
час скоєння злочину, місцевість, де було скоєне вбивство, предметна обстановка.

Місце вбивства звичайно пов’язане
з житлом злочинця або його жертви, з місцем проводження вільного часу, зі шляхами
пересування потерпілого на роботу, до місця відпочинку, до рідних, знайомим. При
скоєнні серійних вбивств місце скоєння вбивства може збігатися, наприклад, у межах
якого-небудь району, міста.

Іноді вбивця вибирає схожі
місця по навколишньому оточенню, у якій йому зручно вчиняти свої злочини. Наприклад,
сексуальні серійні вбивства відбуваються найчастіше в певнім житлі або в певному
місці. Це пов’язане із психологічним сприйняттям вбивцею місця скоєння вбивства.
Але більшість серійних вбивств вчиняються в різних місцях.

Якщо вбивство відбувається
способом, що пов’язаний із застосуванням автомобіля, то місцем вбивства вибирається
маршрут, що має різкі повороти, що проходить по березі моря, ріки, озера, лиману,
прірви, яру.

Час вбивства при раніше продуманих
злочинах вибирається так, щоб зникнення особи було виявлено, якнайпізніше й заяву
про зниклу особу, або про виявлений труп надійшло в правоохоронні органи не відразу
після вбивства. При скоєнні вбивств без особливої підготовки або на побутовому ґрунті
час пов’язаний з поводженням злочинця й жертви є не дуже тривалим. Тому при розслідуванні
вбивств завжди обов’язково перевіряють шлях і час переміщення вбивці й жертви до
скоєння вбивства й злочинця після скоєння злочину. Час скоєння серійних вбивств
найчастіше нічне, особливо якщо вбивства відбуваються сексуальним маніяком.

Деяку специфіку мають вбивства,
вчинені з метою заволодіння чужим майном і витягом матеріальної вигоди, найчастіше
з метою заволодіння нерухомістю. Специфіка цих вбивств укладається в тім, що вони
не відразу виявляються, тому що потерпілий або зникає, або раптово вмирає, на перший
погляд, природною смертю, або від нещасного випадку, або в результаті самогубства.
І тільки після його зникнення або смерті, іноді через дуже довгий час, з’ясовується,
що існують документи, по яких право власності на якесь майно або нерухомість перейшло
до іншої особи, нерідко не по волевиявленню потерпілого, а по підроблених документах.

Знаючи хоча б кілька обставин
обстановки здійснення злочину, можна попередити здійснення нового вбивства.

В літературі висловлюється
слушна, на наш погляд, думка про те, що організовувати розкриття злочину слід починати
з дій,спрямованих на виявлення початкової криміналістично значущої інформації про
протиправну подію. Це сприятиме проведенню цілеспрямованого розслідування. Зазвичай
серійні вбивства характеризуються високим рівнем інформаційної невизначеності через
відсутність можливості отримати необхідну інформацію від свідків або жертв злочину.

Одним із найважливіших етапів
розслідування, що може позитивно позначитися на процесі розкриття і розслідування
справ, є встановлення серії – тобто отримання даних, на підставі яких слідчий може
зробити висновок, що кілька однорідних вбивств вчинено за участю однієї особи або
групи осіб. Своєчасне їх об’єднання в одне провадження дозволяє акумулювати інформацію,
яка отримана раніше з різних справ, а потім більш цілеспрямовано та продуктивно
використовувати цю інформацію для розкриття і розслідування зазначеного виду злочинів.