Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань

Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань

Визначивши обставини,
які підлягають з’ясуванню, слід розпочати проведення першочергових слідчих дій та
оперативно-розшукових заходів. Перелік слідчих дій має ситуаційний характер і визначається
типовими слідчими ситуаціями.

Початок розслідування
ситуаційно залежить від фактору попередніх стосунків між потерпілою та насильником.
Якщо особа, про яку йдеться в заяві потерпілої, знайома їй, то необхідні слідчі
дії спрямовані на встановлення того, чи здійснила дана особа цей злочин. Якщо ґвалтівник
потерпілій не знайомий, то перш за все потрібні такі слідчі дії, які сприятимуть
встановленню його особи.

У
системі першочергових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів необхідно виділити
такі, які
по справах про зґвалтування рекомендується здійснювати без зволікань (інакше можуть
бути безповоротно втрачені важливі докази або нагода негайно затримати злочинця),
а саме:

– допит потерпілої особи,

– розшук та затримання підозрюваного,

– огляд місця події,

– виїмка та огляд одягу потерпілої
і підозрюваного,

– призначення судово-медичної
експертизи або освідування потерпілої та підозрюваного.

Час, послідовність, спрямованість,
сукупність оперативно-роз-шукових та слідчих дій обумовлені вихідними даними конкретної
слідчої ситуації.

Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

Допит потерпілої має важливе значення,
оскільки їй відомі важливі подробиці вчиненого щодо неї зґвалтування та, можливо,
дані про особу ґвалтівника. Допит проводять негайно після порушення кримінальної
справи. Такий допит повинен бути докладним — слід з’ясувати деталі вчиненого злочину,
оскільки саме вони, як правило, мають значення при виявленні злочинця, а також при
подальшій перевірці показань потерпілої. Потерпіла іноді з почуття сорому не хоче
повідомляти подробиці. Слідчий повинен роз’яснити, що це необхідно для встановлення
об’єктивних обставин злочину, а також те, що під час розслідування зберігатиметься
таємниця одержаних даних, а на суді ця категорія справ слухається у закритому засіданні.

При допиті необхідно
з’ясувати такі питання: де мало місце зґвалтування; коли, у якій обстановці, як
потерпіла опинилася на місці події; поведінка злочинця до і після вчинення злочину;
чи мало місце фізичне або психічне насильство і у чому воно виявилося; чи застосовував
при цьому злочинець знаряддя, якщо це так, то які саме.

Якщо потерпіла
повідомляє, що вона перебувала у момент зґвалтування у безпорадному стані, необхідно
з’ясувати у неї, у чому саме виявлявся її безпорадний стан, які його причини. Так,
якщо потерпіла пояснює безпорадний стан алкогольним сп’янінням, то слід докладно
з’ясувати: коли, що і в якій кількості вона випила, який вплив на неї раніше мав
алкоголь. Це сприятиме вирішенню питання про ступінь сп’яніння, оскільки тільки
високий його ступінь визнається причиною безпорадного стану.

Необхідно також
з’ясувати: чи чинила потерпіла опір насильнику, у якій формі він відбувався;
чи могли залишитися сліди (на одязі та тілі злочинця); як вона була одягнута у момент
зґвалтування, де цей одяг знаходиться, чи підлягав він пранню або хімічному впливу;
чи є сліди боротьби та насильства на її тілі та одязі; які предмети, що належать
їй або злочинцю, могли залишитися на місці події; як був одягнутий ґвалтівник. Якщо
потерпілій невідома особа, яка вчинила злочин, то при допиті найдокладніше слід
з’ясувати ознаки зовнішності злочинця, які сприяли б його розшукові.

При допиті не
всі потерпілі однаковою мірою можуть відтворити ознаки зовнішності злочинця. Це
залежить суб’єктивних та об’єктивних чинників, що мають вплив на сприйняття. Потерпіла,
яка має аналітичний тип сприйняття, може докладно повідомити прикмети злочинця,
хоча бачила його не довго. Однак частіше зустрічаються особи з синтетичним типом
сприйняття, які уявно запам’ятовують образ у цілому. Вони не ‘здатні відтворювати
особливості зовнішності злочинця, однак можуть його упізнати. У цих випадках доцільно
використовувати фоторобот, рисований суб’єктивний портрет тощо.

Якщо потерпілій
відома особа, яка вчинила злочин, слід з’ясувати все, що стосується характеру взаємин
між нею та підозрюваним (чи не було підстав у підозрюваного вважати, що опір потерпілої
був удаваним).

При допиті необхідно
з’ясувати, чи добровільно потерпіла подала заяву про зґвалтування, а також хто може
підтвердити факти щодо злочину, який розслідується. Якщо потерпілу допитують через
значний час після зґвалтування, необхідно перевірити, чи не вагітна вона, чи немає
ознак венеричного захворювання.

Розшук та затримання
злочинця належать до оперативних дій (іноді по «гарячих слідах»). У цих випадках
доцільно користуватися допомогою потерпілої, яка найбільш повно може визначити особу,
котра вчинила зґвалтування.

Огляд місця події, як правило, також проводиться
з участю потерпілої. Особливу увагу при цьому приділяють виявленню та опису місця
зґвалтування, його розташуванню по відношенню до дороги, житлових будинків тощо.
Важливо оцінити, чи збігається обстановка на місці події з отриманими раніше показаннями
або поясненнями заявниці, виявити сліди, що вказують на зґвалтування, або речі,
що належать злочинцю чи потерпілій (окуляри, ґудзики, хусточка тощо).

У процесі огляду
необхідно звернути увагу на можливість наявності на одязі, взутті та тілі насильника
ґрунтових забруднень та рослинних часток, взяти їх проби для експертних досліджень.
Пошук мікрочасток слід проводити під час огляду місця події (важливо дотримуватися
заходів, які запобігають їх втраті, а також забезпечити, щоб ніхто з учасників огляду
не зміг залишити на місці події побічних мікрочасток або слідів). При цьому слід
підготувати необхідні технічні засоби: лупи, ліхтарі, пінцет, паперові пакети. Здійснювати
пошук рекомендується тільки при достатньому освітленні. Предмети доцільно розглядати
як у прямому, так і у косопадаючому освітленні, не допускати їх різкого струсу.

Обшук та виїмка.(виїмки як окремої слідчої дії наче вже немає) При затриманні підозрюваного проводяться такі види обшуку:

а) обшук особи;

б) обшук за місцем проживання;

в) обшук за місцем роботи.

Мета обшуку — відшукати
предмети, які знаходились у підозрюваного в момент зґвалтування або раніше належали
потерпілій. Проводиться обшук при неухильному дотриманні вимог (ст.234-236 н. КПК).

До виїмки звертаються, як правило, на початку розслідування.
Ця слідча дія повинна проводитись у всіх випадках порушення кримінальної справи
за фактом зґвалтування, оскільки на одязі потерпілої та підозрюваного майже завжди
залишаються сліди насильства (плями крові, сперми та ін.), які пізніше використовуються
як докази. Вилучається той одяг, який був на потерпілій та підозрюваному в момент
події.

Огляд одягу. Важливі предмети одягу необхідно висушувати (тільки не на
сонці чи біля відкритого вогню). Для його дослідження застосовують ультрафіолетові
освітлювачі (наприклад, УФО-4). Для огляду запрошуються поняті (не менше двох),
а у необхідних випадках — фахівці. Слід старанно оглянути внутрішній та зовнішній
бік, кишені, манжети, застібки, шви. Навіть якщо при огляді не виявлено нічого істотного,
але є підстави вважати, що одяг з чимось контактував, його слід упакувати та відправити
на експертизу. Для цього одяг розкладають на папері, перекладають папером та згортають.
Мікрочастки вилучають окремо, щоб при транспортуванні вони не були втрачені або
пошкоджені.