Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж

Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних
пожеж. Первісні слідчі дії

Питання взаємодії органів
внутрішніх справ та органів держпожнагляду з розслідування пожеж та злочинів, пов’язаних
з ними, регламентуються наказом МВС України та МНС України «Про взаємодію органів
внутрішніх справ України та органів Державного пожежного нагляду МНС України в попередженні,
розкритті та розслідуванні злочинів, пов’язаних із пожежами» від 26 серпня 2003
р. № 943/302.

Обставини, що підлягають з’ясуванню у справах про пожежі, визначаються
залежно від характеру події. Так, у справах про підпали необхідно з’ясувати:

а) спосіб вчинення і використані
засоби;

б) об’єкти;

в) винну особу;

г) співучасників;

ґ) мотиви і мету;

д) чи не було вчинено якого-небудь
іншого злочину;

е) наслідки;

є) матеріальну шкоду;

ж) причини та умови, що сприяли
вчиненню цього злочину.

На початковому етапі розслідування підпалів та
злочинних порушень протипожежних правил типовими слідчими ситуаціями є:

одержані відомості щодо
події злочину та особи, що його скоїла;

надійшла інформація про
подію злочину, спосіб його скоєння, особа злочинця невідома;

є дані про подію злочину,
але спосіб його скоєння й особа злочинця невідомі.

Типові слідчі ситуації у подальшому
етапі розслідування можуть бути диференційовані:

1. Пожежа виникла внаслідок
підпалу чи порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки певною особою.

2. З’ясовані обстановка і
механізм розвитку пожежі після її виявлення, викликані нею наслідки, але не встановлені
обставини виникнення пожежі, її осередок, безпосередня причина, а також причетні
до неї особи.

Залежно від ситуації слідчий
обирає оптимальні слідчі дії, оперативно-розшукові заходи, а в окремих випадках
— тактичні операції, спрямовані на затримання злочинця, виявлення речових доказів,
встановлення документів, що відносяться до забезпечення пожежної безпеки, з’ясування
причин та умов, що сприяли виникненню пожежі.

Типові версії про причини пожеж:

1) недотримання вимог пожежної
безпеки;

2) підпал (мотиви його можуть
бути конкретизовані — через помсту, з метою приховання іншого злочину тощо);

3) самозаймання речовин чи
матеріалів внаслідок неправильного їх зберігання;

4) стихійні явища (удар блискавки
та ін.).

Підстави для побудови першої
версії — встановлені на початковому етапі розслідування дані, що вказують на: а)
порушення вимог розміщення обладнання і опалювальної (освітлювальної) системи чи
експлуатації електроопалювальних та інших небезпечних приладів; б) порушення вимог
зберігання вогненебезпечних речовин чи матеріалів; в) випадки порушення вимог пожежної
безпеки, що раніше мали місце.

Підстави для побудови другої
версії: а) декілька осередків пожежі; б) умови, що сприяли поширенню вогню; в) пальні
і легкозаймисті речовини в неналежних місцях; г) умови, що перешкоджають швидкій
ліквідації вогню; ґ) виникнення вогню в місцях зберігання матеріальних цінностей,
документів; д) виявлення трупа зі слідами насильницької смерті.

Підстави для побудови третьої
версії: а) неналежне зберігання самозаймистих речовин; б) проведення ремонтних,
електро-, газозварювальних робіт у безпосередній близькості від пальних матеріалів
і речовин; в) порушення технологічного і температурного режимів у процесі переробки
чи зберігання вибухонебезпечних і легкозаймистих речовин та ін.

Підстави для побудови четвертої
версії: явища, пов’язані з діями сил природи (гроза, буря, що викликають коротке
замикання дротів, та ін.).

Значну складність становить
побудова версій про осіб, причетних до виникнення пожежі. У зв’язку з цим повинні
бути виявлені всі особи, які перебували до пожежі на даному об’єкті, з’ясовані місце
і час їх перебування, всі види робіт, які вони виконували, тощо. Показання кожної
з цих осіб повинні бути не лише зафіксовані, а й перевірені.

Першочергові слідчі дії при розслідуванні пожеж:

а) огляд місця події;

б) призначення пожежно-технічної,
судово-медичної, криміналістичних експертиз;

в) обшуки у підозрюваних осіб;

г) освідування;

ґ) допити свідків та потерпілих;

д) допит підозрюваних осіб.