Криміналістична характеристика кримінальних пожеж

Криміналістична характеристика кримінальних пожеж

Підпали та інші злочини, пов’язані
з виникненням пожеж, спричиняють збитки господарству, майну, життю та здоров’ю громадян.
Основним завданням при розслідуванні цих злочинів є дослідження всіх обставин, пов’язаних
з пожежею, встановленням причин, виявленням винних у її виникненні.

Пожежі, учинені як суспільно
небезпечні винні діяння (кримінальні пожежі), на відміну від пожеж, викликаних діями
стихійних сил природи, є наслідком навмисних дій людей (підпали) чи злочинних порушень
установлених законодавством вимог пожежної безпеки. Тому кримінальні пожежі можна
класифікувати за двома підвидами:

• пожежі, що виникають у результаті
підпалу (умисне знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу, що заподіяло
шкоду у великих розмірах – ч. 2 ст. 194 КК України). Підпали можуть виникати: у
разі створення умов, що сприяють самозайманню; з використанням спеціальних пристроїв;
від легкозаймистих речовин; при порушенні правил протипожежної безпеки.;

• пожежі, що стали наслідком
порушень установлених законодавством вимог пожежної безпеки, у тому числі необережного
поводження з вогнем (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
– ст. 270 КК України). До порушення правил протипожежної безпеки можна віднести:
використання приладів, обладнання, установок, по забезпечених протипожежним захистом;
експлуатація отоплю вальних, освітлювальних та інших приладів; порушення правил
зберігання, перевезення, виготовлення різних легкозаймистих об’єктів і матеріалів;
проведення робіт з відкритим вогнем.

Метою підпалів може бути:

приховування раніше вчиненого
злочину або іншої події (убивства в житловому приміщенні, крадіжки тощо);

створення обстановки, що
сприяє вчиненню іншою злочину;

помсти (на фунті сварки,
ущемлення прав тощо) власнику майна, іншим особам, діяльність яких пов’язана з об’єктом,
який підпалено;

залякуванім потерпілих під
час вимагання хабара;

одержання страхової премії,
нової квартири тощо.

Класи пожежі:

A – горіння твердих речовин; А1
– яке супроводжується тлінням; А2 – яке не супроводжується тлінням;

B – горіння рідких речовин; В1які
розчинні у воді; В2 – нерозчинні у воді;

C – горіння газоподібних речовин
(побутовий газ, водень, пропан);

D – горіння металів;

E – горіння електрообладнання.

Криміналістична
характеристика цього виду злочинів включає:

– способи вчинення
злочину;

Спосіб учинення підпалів,
як правило, установити після пожежі надто складно. Існують чотири основних типових
способи вчинення підпалів, які найчастіше використовують злочинці.Можна виділити
підпали:

а) від легкозаймистих речовин;

б) з використанням спеціальних
пристроїв;

в) за створення умов, що сприяють
самозайманню;

г) в результаті порушення
правил пожежної безпеки.

– способи приховування;

До
основних способів приховування підпалів належать: знищення слідів злочину, знарядь
і засобів підпалу, інсценування обстановки, що вказує на випадкове виникнення пожежі.
Способи приховування пожежі внаслідок порушення встановлених законодавством вимог
пожежної безпеки такі: маскування слідів (знищення приладу, внесення змін в обстановку,
фальсифікація документів, що підтверджують справність обладнання та наявність протипожежного
захисту тощо), іноді — інсценування підпалу.

– сукупність
найбільш типових слідів;

Найбільш
типовими слідами,
пов’язаними зі вчиненням названих злочинів, є сліди дії полум’я (попіл, залишки
матеріалів, що не згоріли, сліди плавлення і пальних речовин), а також дії окремих
осіб (сліди взуття, рук, знарядь злому, транспортних засобів тощо). Розслідування
кримінальних справ про умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу,
порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки ускладнюється тим,
що різні сліди, які мають інформацію про пожежу, можуть бути знищені від дії вогню,
а також заходів із запобігання розповсюдженню вогню.

– дані про
особу злочинця;

Злочинця слід шукати серед осіб, інтереси
яких пов’язані зі знищенням даного об’єкта чи майна. У деяких випадках підпал може
здійснювати піроман. Відомості про особу потерпілого можуть зорієнтувати слідчі
органи відносно характеру події, її мотивів, особи злочинця, причин та умов, що
сприяли вчиненню злочину.

– дані про
особу потерпілого;

Установлення
предмета злочинного посягання дозволяє визначити характер, особливості й розмір пошкодженого
чи знищеного при пожежі чужого майна. Інформація про предмет злочинного посягання
може мати значення для встановлення способу вчинення злочину, з’ясування мотивів
злочинної поведінки і характеристики особи злочинця, що суттєво сприятиме пошуку
винних осіб.

– предмет злочинного
посягання.

Основними джерелами відомостей про обставини злочину
і особу злочинця можуть бути початкові слідчі дії та оперативно-розшукові
заходи: огляд місця події, виявлення та допит свідків, призначення окремих видів
експертиз.